Європейський досвід легалізації зброї
25 вересня 2015 р.Найпопулярнішою петицією на сайті українського президента виявився заклик законодавчо дозволити українцям мати право на озброєний самозахист. За словами автора петиції, голови Української асоціації власників зброї Георгія Учайкіна, українцям варто закріпити в 27 статті конституції право громадян на вільне володіння вогнепальною зброєю, а також прийняти закон щодо цивільної зброї та боєприпасів. На думку Учайкіна, це потрібно не тільки для захисту власного життя, але також для захисту територіальної цілісності України.
Петиція набрала більше 36 тисяч підписів, що змусило Петра Порошенка відреагувати на такий ентузіазм. Щоправда, реакція президента була не такою, як очікували прихильники зброї. Спочатку Порошенко заявив, що ідею щодо вільного володіння та носіння зброї не підтримує переважна більшість українців. Але вже цього тижня він закликав голів Верховної Ради та Конституційної комісії створити робочу групу, яка б розглянула запропоновані зміни.
За європейським зразком
Вказуючи на небажання українців легалізувати зброю для самозахисту, Порошенко посилається на результати нещодавнього опитування громадської думки. Згідно з даними Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, 81,5 відсотка українського населення виступає проти вільного продажу зброї. Лише 11,5 відсотка готові підтримати цю ідею.
Втім, Учайкін вважає таку аргументацію підміною понять. Адже в проекті закону йдеться не про вільний продаж зброї, а про загальне право на її володіння. А от придбати пістолет для самозахисту, за його словами, можна буде лише після перевірки та лише за умови відповідності певним критеріям.
Закон про цивільну зброю та боєприпаси власне й покликаний врегулювати цю процедуру та критерії. Учайкін запевняє, що при його розробці було використано європейський досвід: "Він нічим не відрізняється від законів, які є в Чехії, або Словаччині, або в Латвії, Литві, Естонії, або, врешті-решт, Молдові. Ми орієнтувались на директиву ЄС стосовно того, якою має бути законодавча база для законів про зброю".
Ліберальна Чехія
Говорити про якийсь спільний європейський досвід у питанні цивільної зброї, однак, досить складно. У різних країнах норми, які регулюють право населення на озброєний захист, суттєво різняться. Чехія, приміром, належить до тих країн, де придбати пістолет з метою самозахисту за певних умов можна цілком легально.
"У Чехії це відбувається, як в автошколі. Людина навчається в тирі, здає тест у присутності поліцейського, відповідає на велику кількість складних теоретичних питань, в тому числі юридичного характеру", - розповідає DW кримінолог Празького інституту безпекових досліджень Петр Пойман. Процедура передбачає також і медичне обстеження. Загалом, достатньо ліберальну за європейськими мірками, але, все одно, достатньо зарегульовану процедуру озброєння цивільного населення Пойман вважає вдалим прикладом. На відміну від США, де у деяких штатах зброю можна купити, "як булочку в крамниці", жартує він.
Своє позитивне ставлення до легалізації цивільної зброї Пойман пояснює тим, що він щиро впевнений - у демократичній країні із нормальним режимом управління вільна людина повинна мати право захистити себе. Втім, на відміну від Чехії, в Україні, де Празький інститут безпекових досліджень реалізує низку проектів, його турбує проблема корупції. "Це має працювати без корупції - це дуже важливо. Зараз в Україні це може бути проблематичним", - розмірковує кримінолог.
Сувора Німеччина
У порівнянні із Чехією, закони щодо зброї у Німеччині є значно суворішими. Для німецьких громадян придбання та володіння зброєю є непростою задачею. Для цього потрібні особливі підстави. Вони перевіряються й іноді запит задовольняється. "Через те, що правила є суворими, кількість власників зброї у Німеччині є досить невеликою", - розповідає DW німецький кримінолог Дітрих Обервіттлер.
На відміну від свого чеського колеги, він впевнений, що така суворість виправдана. Обервіттлер запевняє, що з кримінологічної точки володіння зброєю не збільшує рівень безпеки в суспільстві. "Мені невідоме жодне дослідження, яке б довело, що володіння зброєю допомагало зменшити рівень злочинності, зокрема таких злочинів, як незаконні проникнення в будинки чи напади. У Німеччині та інших європейських країнах немає жодних підтверджень цьому", - говорить кримінолог.
Більше того, як свідчать дослідження, доступна зброя стає додатковим фактором ризику. У тих європейських країнах, в яких є відносно багато зброї, зокрема Фінляндії та Швейцарії, вона частіше застосовується з метою убивства. За Женевського інституту міжнародних відносин та розвитку, фіни й швейцарці володіють в середньому 45 одиницями зброї на 100 осіб населення. При цьому, як підрахували експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я, кількість смертей зумовлених вогнепальною зброєю у Фінляндії сягає 3,8, а у Швейцарії 3,6 випадка на сто тисяч населення.
У менш ліберальній до зброї Німеччині, де кількість "стволів" сягає близько 30 на сотню німців, гине лише одна людина на 100 тисяч. А от в Америці, де в середньому кожен 89-ий має пістолет або гвинтівку, це співвідношення вже протилежне - близько 10 загиблих на 100 тисяч американців. За словами Обервіттлера, цю закономірність кримінологи довели не лише за допомогою порівняння різних держав, але й розглядаючи статистику в різних штатах США, де суворість правил може серйозно різнитися від штату до штату.
Кохана замість злочинця
Напевне можна сказати, що легалізація цивільної зброї не збільшує кількість збройних нападів чи пограбувань, адже злочинці навряд чи будуть використовувати з цією метою зареєстровані пістолети та гвинтівки. Але доступність зброї негативно впливає на рівень побутового насильства. "Зброя є фактором ризику передусім у родинах, коли, наприклад, чоловіки вбивають своїх жінок через те, що ті хочуть їх покинути", - пояснює цей феномен Обервіттлер. Дослідження підтверджують також прямий зв'язок між доступністю зброї та ризиком спробувати вкоротити собі віку.
Отже, європейський досвід свідчить, що за належного регулювання легальна зброя не перетворює вулиці міст на поле бою всіх проти всіх, як цього побоюються супротивники легалізації цивільної зброї. Але пістолет чи гвинтівка в руках цивільного не стає й ефективним інструментом запобігання злочинності. Окремі успішні історії відсічі злочинцям не стримують їх від бажання порушити закон і супроводжуються іншими історіями, коли пістолет в руках цивільного допомагає йому поставити крапку в сімейній сварці, вбивши кохану людину чи вкоротивши віку собі.