Японська художниця, яка передчувала катастрофу
31 березня 2011 р.Одна з картин Лейко Ікемура називається «Хвиля», постала вона 2007 року. На ній зображено дівчинку зі світлим волоссям, яка намагається втекти від величезної чорної хвилі. Чорне при цьому не тільки море, а й небо, що створює настрій страшенної загрози. У контексті нинішніх подій у Японії, поглянувши на цю картину, можна подумати, що Лейко Ікемура передбачила останні цунамі в себе на батьківщині.
«Ми жили безпосередньо коло моря, наш будинок ніби з усіх боків був оточений водою. Це наче й дуже гарно. Але природа є природа. Ми жили завжди з таким собі постійним передчуттям, що от-от може щось трапитися. Природні сили – це не тільки негатив. Але їх треба поважати за неперевершеність. Утім, інколи за їхні наслідки доводиться платити зависоку ціну», - розповідає 59-річна художниця, яку прираховують нині до авангарду сучасних японських митців.
"Березень, який змінив світ"
Понад два десятиліття тому вона переїхала до Європи. Спершу до Іспанії, потім до Швейцарії, і зрештою надовго залишилася в Німеччині. Лейко Ікемура живе в Кельні й у Берліні, вона викладає в Академії мистецтв. У німецькій столиці у неї багато японських друзів, разом з якими художниця планує збирати кошти для постраждалих від катастрофи в Японії. Для Лейко Ікемура день 11 березня 2011 року змінив увесь світ. «Це не лише японська, це проблема планетарного масштабу. Японія вже й так настраждалася через Хіросіму й Нагасакі. А тепер ще й нова атомна проблема. Це все просто справжня трагедія», - каже художниця.
У творчості Лейко Ікемури поєднуються японські традиції і європейський картинний космос. Її останній цикл робіт присвячений, за іронією долі, відносинам між людиною та природою. Назва його іспанська – „todo y nada“, тобто все або нічого. На картинах – уривчастими штрихами намальовані ландшафти, дерева, що згинаються під шаленим вітром, темні страшні хмари. «Навіть не знаю, як я обрала саме таку назву для циклу. Це була якась неймовірно сильна енергія, яка спонукала мене до роботи. Може, думаю я нині, це було якесь передчуття, про яке я нічого не знала», – каже Лейко Ікемура.
Культура як частина відбудови
Художниця виглядає дуже розгубленою, коли говорить про події в Японії. Каже, що відчуває глибокий сум, але водночас дивується, чому японці так спокійно на все реагують. У той час, як у Німеччині люди виходять на демонстрації проти АЕС, у Японії практично не помітно якогось духу спротиву. Через місяць Лейко Ікемура має провести вже давно запланований семінар для студентів-художників у Японії, а наприкінці літа має відбутися її велика виставка в Токіо. Поїздка на батьківщину викликає вже нині дуже суперечливі відчуття. Утім, наголошує художниця, життя продовжується, країну треба відбудовувати. І життя мистецьке – це важлива складова цієї відбудови.
Автори: Сабіне Ельце, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук