Європарламент закликав розширити "кримські" санкції

Європарламент вимагає від російської влади негайно і беззастережно скасувати судові вироки, звільнити та зняти всі звинувачення з лідерів кримських татар Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза і кримського журналіста Миколи Семени. Про це йдеться у відповідній резолюції, в четвер, 5 жовтня, під час пленарного засідання Європарламенту в Страсбурзі у рамках слухань щодо випадків порушень прав людини, демократії та верховенства права. У документі також наголошується, що до всіх осіб, які відповідальні за висування звинувачень і засудження Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза, та Миколи Семени, Євросоюз має застосувати обмежувальні заходи у вигляді замороження активів у банках ЄС та візових заборон.

Російська влада не здатна захистити громадян Криму

Наприкінці вересня суди окупованого Криму винесли кілька резонансних вироків. Лідер кримськотатарського народу, заступник голови меджлісу Ільмі Умеров був засуджений до двох років колонії-поселення за звинуваченням у сепаратизмі. На вісім років колонії суворого режиму "за організацію масових безпорядків" 26 лютого 2014 року було засудженого іншого кримськотатарського лідера Ахтема Чийгоза. А кримського журналіста Миколу Семену було засуджено до двох з половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки "за публічні заклики, спрямовані на порушення територіальної цілісності Росії".

Європарламент категорично засуджує "жорстокі вироки, винесені лідерам кримських татар і та всім тим, хто протистоїть російській анексії», говориться у резолюції. У ній наводиться перелік із 44 імен  кримськотатарських та українських активістів, які через політичні переконання потрапили до російських тюрем.

Безпідставне застосування норм російського законодавства про екстремізм, тероризм та сепаратизм призвели до серйозного погіршення ситуації з правами людини та свободою слова в Криму, констатується у резолюції. Євродепутати нагадують російській владі, що вона "фактично здійснює контроль над Кримом і несе повну відповідальність за захист кримських громадян від свавільних судових чи адміністративних заходів". Водночас резолюція закликає Європейський суд з прав людини надати всім скаргам, які стосуються порушень прав людини у Криму, статусу найвищої пріоритетності, "оскільки російська національна судова система не може надавати і не надає юридичних засобів вирішення цих справ".

Більш "гнучкі підходи" заради прав людини

Репресії, викрадення й зникнення людей, тортури та нелюдське поводження з ув’язненими, закриття ЗМІ, переслідування інакодумців - усі ці факти порушень прав людини потребують уваги міжнародних правозахисних організацій, переконані євродепутати.

Поки що жодна гуманітарна організація не має доступу до Криму через те, що російська влада надає сприяння таким візитам міжнародних місій лише у разі в’їзду на територію півострова через Росію. Проте офіційний Київ трактує це як порушення правил перетину українського кордону і фактичне визнання приналежності Криму Росії.

У зв’язку з цим Європарламент у своїй резолюції "заохочує уникати бюрократичних перешкод та застосовувати  більш гнучкі підходи, які дозволять полегшити доступ на півострів міжнародним спостерігачам, включно з парламентарями, за згодою Києва не трактувати ці дії як визнання анексії".

Пам’ятати імена в’язнів і їх переслідувачів

Під час дебатів, які відбулися до голосування за резолюцію, депутати наголошували, що представники кримськотатарського народу та інші активісти Криму, які опинилися за гратами тюрем, є політичними в’язнями окупаційного режиму. "Ці люди не скоїли жодного злочину, а лише виступали проти  незаконної анексії Криму, ми маємо підтримати цих мужніх людей", - сказав німецький депутат від Європейської народної партії Міхаель Галлер.

За три роки анексії російська влада виробила чітку модель придушення незгодних і слідує їй, незважаючи на міжнародне обурення, вважає полська депутатка від консерваторів Анна Фотига. Вона зауважила, що "ми маємо пам’ятати всі імена з довго списку політичних в’язнів", який наводиться у резолюції. "Проте так само ми знаємо й імена тих суддів, які незаконно від імені російської влади засуджували патріотів України", - наголосила вона і закликала розширити санкційні персональні списки ЄС, доповнивши їхніми іменами цих людей.
 

Литовський депутат від групи лібералів Пятрас Ауштрявічюс вважає, що кожне порушення прав людини в Криму - арешт чи сфальсифікований судовий вирок, мають викликати конкретні дії з боку ЄС. Євродепутат, посилаючись на розмову з незалежним російським експертом, повідомив, що нині 130 європейських компаній "торгують з Кримом" і більшість з них зареєстровані на Кіпрі. "Це треба негайно припинити, створити комісію з розслідування цих фактів і покарати фірми-порушниці", - закликав Ауштрявічюс.