Як Європа намагається стати космічним важковаговиком
26 січня 2018 р.Коли йдеться про дослідження та використання космосу, то Європейський Союз - не перше, що спадає на думку. І це при тому, що космічний бюджет ЄС - другий у світі. Але до самодостатньої сили в космічному сегменті Європа поки що не дотягує. Що потрібно зробити для того, аби ЄС такою силою стала, цими днями в Брюсселі розмірковували понад 500 представників космічних компаній, організацій, а також політиків і чиновників з багатьох країн ЄС. Вони зібрались на конференції "Більше космосу - більше Європи".
Є чим пишатися
Водночас Європа вже зараз може похвалитися не лише бюджетом, але й серйозними досягненнями.
Перший з флагманських проектів - система глобального супутникового позиціонування Galileo. Хоча на повну готовність планують вийти у 2020 році, зараз, із 22 супутниками на орбіті, вона вже працює.
Під час конференції представники Єврокомісії запевнили, що навіть нині Galileo - найкраща в світі система навігації. А саме, що вона не лише швидша за американську GPS, але й точніша - показує не тільки, на якій вулиці перебуває користувач, але й на якому боці вулиці.
У Galileo загалом багато застосувань. Маючи в себе маячок Search and Rescue, людина, яка потрапила в лихо, може подати рятувальникам сигнал. Завдяки Galileo час виявлення сигналу зменшився з трьох годин до максимум десяти хвилин. Зараз же у планах додати можливість повідомляти на маячок, що рятувальники сигнал отримали. Крім того, для розвитку безпілотних авто високоточні системи навігації просто необхідні.
Другим європейським флагманом є система спостереження за Землею Copernicus. Отримані за допомогою неї дані, зокрема, використовуються в плануванні міст, будівництві інфраструктури, дозволяють вимірювати викиди парникових газів. Віце-президентка Єврокомісії Федеріка Могеріні розповіла про використання Copernicus після урагану "Ірма": "У Copernicus найкраща в світі система швидкісного створення мап. Тобто, за лічені години ми можемо створити точні мапи для оцінки пошкоджень і, найважливіше, для планування рятувальних операцій", - зазначила Могеріні. А інший віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович додав, що США "високо оцінили" дані, надані після урагану "Харві".
Отримані за допомогою супутників дані також використовуються для моніторингу кризових регіонів, зокрема в Україні, наприклад, для підтримки місії ОБСЄ.
На шляху до автономії
"Наші технології та експертиза роблять нас важковаговиком на глобальних космічних ринках", - переконана Могеріні. За її словами, головною ціллю Європи в космічній галузі є автономія.
Керівник департаменту з міжнародних зв'язків Європейського космічного агентства (ESA) Фредерік Нордлунд пояснив у інтерв'ю DW, що автономія складається з двох компонентів. Перший - контроль над космічними польотами. Іншими словами йдеться про можливість "робити запуски, коли хочеш і на власних умовах". Другий - "володіти технологією створення супутників".
У Європи більше проблем у першому питанні, адже потреба європейських установ у запусках у космос забезпечується менш ніж на половину європейськими ракетами-носіями. Таких зараз дві: важка Ariane 5 і легка Vega В. Останній четвертий ступінь виробляється в Україні, на "Південмаші".
Однак вони не покривають усього діапазону потреб. Тож нині розробляють Ariane 6, перший запуск якої заплановано на 2020 рік, і Vega C, яку планують почати використовувати у 2019 році. Ці ракети повинні знизити ціну запусків. За словами гендиректора ESA Йоганна-Дітріха Вернера (Johann-Dietrich Wörner), йдеться про здешевлення на 50 відсотків. Щоправда, Фредерік Нордлунд підтвердив у розмові з DW, що в майбутній модифікації ракети Vega український двигун уже не використовуватиметься.
З супутниками справи краще. Так, президент ASD-Eurospace (асоціація, яка об'єднує компанії космічної галузі) Жан-Лоік Галль розповів, що зараз у Європі можуть здійснювати 100-відсоткове цифрове проектування супутників і усіх їхніх характеристик для знаходження оптимальної конструкції. За його словами, це - "революція".
Серед інших пріоритетів для Європи: створення системи зашифрованого зв'язку GovSatcom, очищення навколоземної орбіти від сміття, а також розробка "правил космічного руху", в якій європейці не хочуть залишати ініціативу США.
Посилення конкуренції
За останній час конкуренція в космічному секторі значно посилилася. Це сталося внаслідок як розвитку інших країн, так і виходу на ринок багатьох нових фірм. Адже дигіталізація та розвиток промисловості дедалі більше відкривають Космос для менших компаній. Тому на конференції постійно говорили про жорстку конкуренцію.
За даними Галля, в розвиток космічної галузі Європейський Союз торік інвестував близько 7,7 мільярда євро. Ця цифра включає космічні бюджети ЄС, його держав-членів, а також ESA й EUMETSAT (Європейська організація супутникової метеорології). У той же час НАСА вклала 20 мільярдів доларів, а міноборони США - ще 24 мільярди.
Хоча Росія перебуває на другому місці за запусками у Космос після США, різні учасники конференції, говорячи про конкурентів, у першу чергу згадували Китай, а також США й Індію.
Єврокомісар з питань бюджету Ґюнтер Еттінґер (Günther Oettinger) згадав у зв'язку з цим Давоський форум, який того дня відкрив прем'єр Індії Нарендра Моді. Цікаво, що попередній форум у Давосі відкривав лідер Китаю: "Питання в тому, чи буде видно Європу між індійськими представниками, китайськими представниками, як минулого року, та американцями", - сказав Еттінґер.
Співпраця з Україною
Учасники конференції наголошували, що прагнення до автономії не означає відмови від кооперації. Хоча під час заходу зв'язки з Україною не згадувалися, у розмові з DW керівник департаменту з міжнародних зв'язків Європейського космічного агентства Фредерік Нордлунд сказав про наміри продовжити співпрацю і з цією країною. Україна, за його словами, - "без сумнівів, космічна держава з фантастичною історією". "Зараз ми обговорюємо з Державним космічним агентством України, яку майбутню співпрацю ми можемо реалізувати", - повідомив DW Нордлунд. Деталей він не навів.