Огляд преси

Віденське видання Kurier, коментуючи результати саміту керівників країн Євросоюзу, зауважує: "Майже десять самітів ЄС займалися минулого року борговою кризою. Нині через "облаву" рейтингових агентств криза ще загострилася. Греція – лише вершина айсберга. Тим більший подив викликають маркетингова та PR-акції, як, наприклад, "нова" програма економічного зростання на понеділковому саміті. (…) Насправді керівництво ЄС відволікає увагу від вирішального питання: як дозволити Греції якомога м’якше, без шкоди для інших країн єврозони, збанкрутувати?"

Безрезультатність саміту критикує і ліво-ліберальна іспанська газета El País: "У Євросоюзі вже є нормою, що до саміту мають високі очікування, але конкретних результатів майже немає. Інституції, що регулюють євро, не вирізняються особливою швидкістю. Від початку фінансової кризи провели вже 17 самітів, але вирішити не змогли навіть проблему Греції. Нині це питання знову відклали, так само як боргові проблеми Італії, Іспанії та Франції. Ринки відразу ж покарали Іспанію та Португалію надбавками за ризик. Вони не цінують того, що саміти видають на-гора лише непевні обіцянки, а серйозні проблеми євро постійно відсувають".

Громадяни не розуміють змін

Не викликав схвальної реакції преси і новий фіскальний союз, підписаний на саміті у Брюсселі. "Будемо сподіватися, і, ймовірно, фіскальний союз матиме позитивні наслідки, - пише у вівторок, 31 січня, стокгольмське видання Dagens Nyheter. – Утім, аплодувати цьому новому винаходу ЄС не хочеться. Разом з (фіскальним – ред.) союзом у спільноті виростає паралельний центр влади. (…) Дискусії перед самітом, на жаль, мали характер утаємниченості. Адже йшлося про міждержавні перемовини, а їх ніколи не ведуть на відкритому ринку. Глибоке невдоволення викликає те, що громадяни та обрані представники народу у країнах-членах ЄС заледве розуміють процес, коли у Євросоюзу змінюють основний механізм".

Чеська консервативна газета Lidove Noviny натомість аналізує рішення свого прем’єр-міністра Петра Нечаса, який поки не допускає участі Чехії у союзі заради покращення бюджетної дисципліни. "У Брюсселі йшлося не про участь у самітах єврогрупи. Країнам, що не входять до єврозони, нічого вирішувати про долю спільної європейської валюти і не варто цього домагатися. В принципі, дискусійним моментом було запровадження центрального органу з нагляду за національними бюджетами. (…) Ніколя Саркозі говорив про збільшення регуляції та солідарності цієї спільноти. Підтримати таке означало б для (скептично налаштованого щодо євро) Петра Нечаса капітуляцію. Це примусило б його домагатися програми заощаджень на референдумі всупереч власним переконанням. Треба було мати хоробрість, аби виступити на саміті як опозиціонер", - визнає чеське видання.

Німеччина як наглядач

Численні видання не обійшли увагою пропозицію федерального канцлера Німеччини Анґели Меркель призначити єврокомісара для контролю програми заощадження у Греції. Так, французьке видання L'Alsace пише: "Німеччина опинилася в епіцентрі скандалу, висунувши вимогу взяти Афіни під контроль".

А швейцарська газета Tagesanzeiger запитує: "Чи потрібен грекам наглядач з ЄС? Берлінська ідея щодо комісара з заощаджень для Афін, схоже, перш за все призначалася для німецької публіки. Ця пропозиція не допомогла послабити напружену атмосферу на саміті ЄС в Брюсселі учора. Більш доречною була б німецька безтурботність стосовно європейських партнерів. Безтурботність, адже ЄС і так слідує курсу заощаджень федерального канцлера Анґели Меркель. Якщо зрештою її перестануть сприймати європейці, усі зусилля виявляться марними. Полеміка та сліпе заощадження приведуть у глухий кут. Чемпіон з експорту Німеччина процвітає і опосередковано виграє від єврокризи з її рекордно низькими процентними ставками. Анґела Меркель могла б собі дозволити бути більш щедрою".

Огляд преси: Тетяна Бондаренко
Редактор: Захар Бутирський