Ювілей Erasmus
11 червня 2012 р.
Багато сонця, смачна їжа та вивчення іспанської ніби мимохідь – Б'янка Лопес все ще перебуває в захваті, коли розповідає про свій семестр за кордоном, який вона провела в Мадриді. Студентка факультету психології з університету в Бонні є наполовину іспанкою, але вона зростала з єдиною рідною мовою – німецькою.
Аби краще ознайомитися з іспанською культурою, у 2009 році вона здійснила свою мрію та поїхала до Мадридського університету Complutense за європейською програмою обміну ERASMUS. «Я почала навчатись одразу після закінчення школи. Я хотіла спробувати щось нове, перш ніж почати працювати», - захоплено розповідає Б'янка.
Себастіан Шульц також поринув у навчання за кордоном, коли після закінчення школи об’їздив Нову Зеландію. Студент, який вивчає географію, хотів покращити свої мовні навички. Він обрав місто Корк в Ірландії, що не є типовим місцем відпочинку, на відміну від Іспанії чи Франції, які користуються надзвичайною популярністю серед учасників програми Erasmus. «Я хотів вивчити чужу для мене країну», - каже він.
25 років успішного студентського обміну
Б’янка та Себастіан - двоє з майже 30 тисяч студентів з Німеччини, які щороку їдуть за програмою Erasmus за кордон. Вже 25 років ця програма Євросоюзу супроводжує студентський та викладацький обмін у 33 країнах. Це відбувається за допомогою співпраці з університетами-партнерами за кордоном. Erasmus стає посередником між студентами та університетами, надає допомогу за місцем навчання та виплачує студенту своєрідну «допомогу», що становить близько 300 євро на місяць. Крім того, учасники програми не платять за навчання.
Програма – це історія успіху, що почалася в 1987 році як експеримент, каже Зіґберт Вуттіґ, керівник Національного агентства з питань співпраці вищих навчальних закладів ЄС при Німецькій службі академічного обміну (DAAD). «Erasmus став синонімом перебування за кордоном для студентів», - каже він. Та це не лише фахове навчання, але й вивчення культурного життя та співіснування з іншими. «Але завжди вимагається, щоб у студентів був істотний прогрес у навчанні, і щоб це було внеском у подальше професійне життя», - наголошує Вуттіґ.
Міжкультурний досвід як обов’язковий пункт резюме
Кожен третій студент з Німеччини нині, які засвіджують дослідження, проводить один семестр за кордоном. За допомогою програми Erasmus умови для такої мобільності значно покращилися. Та й послуг з допомоги з закордонним навчанням істотно побільшало. Тим, хто хоче повчитися за кордоном, пропонується докладна інформація, а гостьовим студентам надається піклування.
Та на додаток до професійного досвіду й академічної кар’єри на перший план виходить особистий досвід, каже Б’янка. «У будь-якому випадку, я стала більш незалежною, ніж була під час навчання в Німеччині», - наголошує вона.
Рекордні показники та великі плани на майбутнє
Ті навчальні досягнення, які Б’янка та Себастіан здобули за кордоном, зараховуються також у їхньому рідному університеті. На жаль, це трапляється не завжди. Також побоювання, що через щільний навчальний графік на бакалавраті чи в магістратурі студенти матимуть менше часу на навчання за кордоном, не справдилися. Показники стабільно зростають, а в 2010-2011 навчальному році досягли максимальної позначки.
При цьому чітко прослідковується тенденція до перебування за кордоном упродовж одного семестру, зазначає Вуттіґ. І не лише тому, що інтенсивний навчальний план на бакалаврських та магістерських програмах не залишає часу для тривалого перебування в іншій державі. Це ще й відповідає зазначеній Зіґбертом Вуттіґом тенденції, що багато студентів розглядають своє навчання за кордоном переважно як сходинку для подальшої кар’єри.
Початкова допомога надається
Зважаючи на таку необхідність, кілька років тому Erasmus також виступив із програмою стосовно проходження практики за кордоном. Хоча студенти повинні самостійно знайти місце для практики, вони отримують грант на проживання від Erasmus. При плануванні практики студентам теж надається допомога.
Б'янка та Себастіан були настільки захоплені своїм перебуванням за кордоном, що нині вони беруть активну участь у діяльності мережі студентів Erasmus. Вони допомагають іноземним студентам не лише з владнанням бюрократичних формальностей, а й планують поїздки на відпочинок та спільно готують їжу. Ситий студент, очевидно, має більше сил для навчання.