Європейське майбутнє української ГТС

Україна готова віддати у часткову оренду свою газотранспортну систему (ГТС) та підземні газові сховища (ПГС). Однак це не означатиме автоматичного залучення західних інвесторів та забезпечення модернізації ГТС, вважають опитані DW експерти. На їхню думку, протистояти російським проектам обхідних газогонів Київ зможе лише разом із Брюсселем.

"Сигнал на перспективу"

Негайного ефекту від дозволу орендувати газотранспортні потужності України очікувати не варто, сказав в інтерв'ю DW президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. Він упевнений, що на перешкоді будь-яким іноземним інвестиціям зараз стоять бойові дії на Донбасі. "Це універсальний закон: якщо йде війна, очікувати на інвестування не доводиться", - вважає експерт.

Водночас, на його думку, уряд і парламент України "зробили добрий сигнал на перспективу" для потенційних партнерів. Але цього недостатньо для гарантій успіху модернізації української ГТС, застерігає Гончар. "Транзитна країна не визначає обсяги газу, який вона транспортує. Це визначає постачальник - Росія, та споживач - ЄС. Зараз у Брюсселі зрозуміли, що російський газ є своєрідною енергетичною зброєю, і переосмислюють підходи до імпорту газу з Росії", - вважає він.

Потреба реформування

Ухвалений парламентом закон уможливлює лише оренду ГТС і не дає західним партнерам права ставати її співвласниками, зазначає експерт київського Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. Через це, на його думку, потенційні партнери не будуть зацікавленими у модернізації ГТС.

Експерт також шкодує, що закон не передбачає необхідних структурних змін. "Ми бачимо у назві слово "реформування", а по суті там про реформи не йдеться. Є розподіл на ГТС та ПГС, чого стандарти ЄС не вимагають. Натомість немає жодних кроків із розподілу "Нафтогазу України" на компанії з видобутку, транспортування та торгівлі газом, що передбачає Другий і Третій енергопакет", - додає Корольчук.

Тест для ЄС

Експерт схвалив закладену в закон ідею перенести точку передачі російського газу із західного кордону України та кордон держави із Росією. Але її реалізація залежить не так від Києва, як від великих європейських торгівців газом - таких як EON, ENI, GDF, OMV, RWE, зазначає Корольчук. "Саме вони мали би розірвати контракти із "Газпромом" і укласти нові. У тому числі і на транзит газу з Україною. Однак вони цього не роблять з цілої низки юридичних та політичних причин", - вважає Юрій Корольчук.

На відміну від нього, Михайло Гончар переконаний, що реакція на перенесення точки продажу російського газу з боку Єврокомісії стане своєрідним тестом на відданість Євросоюзу Меморандуму про модернізацію української ГТС та газової співпраці з Україною. "Єврокомісія, а не приватні європейські компанії, має виступити законодавцем змін і створити відповідне правове поле. Зараз слушний час для масштабних трансформації в Україні і в Європі", - зазначив Гончар.

Загроза побудови газогонів в обхід України не усунута

Москва й надалі намагатиметься просунути будівництво газогону "Південний потік" в обхід України, прогнозує експерт. За словами Гончара, російська сторона не шкодує зусиль для того, аби за будь-яку ціну залучити до підтримки цього проекту європейські країни. "Австрія була ініціатором проекту будівництва газогону "Набукко", який згодом був успішно похований за її участі. Тепер Відень раптом став шалено підтримувати "Південний потік". На цьому прикладі ми бачимо, як у ЄС працюють тіньові, у тому числі й корупційні схеми Росії", - вважає український експерт.

Він вважає, що Києву вже сьогодні слід попередити європейські країни, які стали сателітами "Газпрому", що Україна не має жодних зобов'язань забезпечувати їх газом. "Київ не має підтримувати в робочому стані свої надлишкові транзитні потужності і нести у подальшому збитки. Якщо Австрія та Сербія зробили вибір на користь "Південного потоку", який наразі існує лише на папері та у вигляді "Газпром-шоу" по телебаченню, то Україна вже від сьогодні має право виводити з експлуатації частину газокомпресорних станцій і нічого не гарантувати цим країнам", - вважає Михайло Гончар.