Боротьба з неплатниками податків

Європейський Союз оголосив "війну" податковому шахрайству. Кожен муситиме робити свій фінансовий внесок, незважаючи на те, йдеться про мультинаціональні концерни чи про приватних осіб. Економічна криза в Європі зробила цю тему однією з головних. Президент Європарламенту Мартин Шульц, який теж брав участь у саміті, підкреслив політичну значущість цієї теми таким запитанням: як пояснити мешканцям Греції, від яких вимагали драматичних жертв, і як пояснити німцям, які, сплачуючи податки, тим самим робили внесок у рятівний пакет для Афін, що в той самий час грецькі втікачі від податків переказували мільярди на швейцарські рахунки?

Банківська таємниця ще є

Саміт було присвячено переважно цій темі. Результат - намір запровадити автоматичний обмін податковою інформацією в Євросоюзі і, можливо, також з третіми країнами, як, приміром, Швейцарія. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявила про "величезний крок уперед". Досі обмін даними не є досконалим. Адже Люксембург та Австрія ще зберігають банківську таємницю, запровадивши натомість анонімний податок, який надходить до бюджетів країн походження іноземних вкладників. Президент Франції Франсуа Олланд обурюється, кажучи, що не можна дозволяти, "щоб у Євросоюзі лише з податкових міркувань гроші пересувалися до певних країн".

Коло тих, хто тисне на гальма, як видається, вже розірвалося. Австрійський канцлер Вернер Файманн заявив у Брюсселі: "Я виходжу з того, що наприкінці цього року ми організуємо цей обмін даними". Так само й прем'єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер пообіцяв: "Ми відмовимося від банківської таємниці та рухатимемося до автоматичного обміну банківськими даними, який хочемо запровадити у січні 2015 року". Обмін даними стосовно інших видів прибутків він хоче зробити залежним від того, про що вдасться домовитися з іншими європейськими країнами, наприклад, Швейцарією та Ліхтенштейном.

Кожен сам за себе?

Утім, європейські політичні лідери вважають важливим питанням не лише приховування податків з боку приватних осіб, а й уникнення спати податків з боку великих міжнародних концернів, таких як Google, Apple чи Amazon. Деяким підприємствам вдається завдяки вдалому розподілу їхньої діяльності в різних країнах сплачувати дуже мало податків. Британський прем'єр-міністр Девід Кемерон виступив за низький податок з підприємств. "Але ми маємо дбати про те, щоб підприємства насправді сплачували ці податки", - наголосив він.

Особлива хвиля критики була спрямована на ірландського прем'єр-міністра Енду Кенні, його активно критикують і за межами Європи. Американські політики закидають концерну Apple уникнення податкових стягнень у США за допомогою дочірньої фірми в Ірландії. Натомість Кенні, перебуваючи у Брюсселі, назвав ірландські податкові правила "дуже чіткими та прозорими". Він наполягає, що низький податок для підприємств є складовою його політики конкуренції. А податкові питання в Європейському Союзі вважаються окремою справою кожної країни. Там, де йдеться про те, що стосується конкурентної боротьби, спільність закінчується. І в цьому черговий саміт у Брюсселі також нічого не змінив.