ЄС і НАТО в Конституції
7 лютого 2019 р.Схвалений Конституційним судом законопроект про зміни до Конституції щодо закріплення курсу на європейську і євро-атлантичну інтеграцію 7 лютого підтримали 334 депутати Верховної Ради. Ініціатор цих конституційних змін президент Петро Порошенко назвав 7 лютого "історичним днем" і заявив, що цей документ "не лише про військову безпеку, а й про безпеку громадянина, безпеку на вулицях, верховенство права". Частина депутатів не підтримала цей законопроект, наполягаючи на референдумі зі зміни позаблокового статусу держави. Критики також закидають Порошенкові використання конституційних змін для його президентської кампанії.
Голосування в атмосфері скандалу
Одразу після відкриття засідання парламенту 7 лютого депутати від фракції "Радикальної партії Олега Ляшка" заблокували парламентську трибуну. Вони вимагали ще до голосування за конституційні зміни додати до порядку денного розгляд постанови про зменшення комунальних тарифів для населення. В кулуарах один з лідерів проросійської партії "Опозиційний блок" Юрій Бойко заявив, що його однодумці голосуватимуть проти конституційних змін. "Не може парламент, маючи рейтинг довіри аж три відсотки приймати рішення за народ України. Такі рішення важливі повинні проходити тільки через референдум", - заявив Бойко.
Депутати від фракції "Блок Петра Порошенка" однозначно підтримували "закріплення цивілізаційного вибору України". Заступник голови цієї фракції Олексій Гончаренко прогнозував, що цю позицію підтримає принаймні 303 депутати за необхідних 300 голосів конституційної більшості. Але співголова депутатської групи "Партія "Відродження" Віктор Бондар закликав своїх колег скористатися ситуацією і примусити провладні парламентські сили спочатку розглянути соціальні проблеми громадян, а вже потім голосувати за зміну зовнішньо-політичного курсу держави.
Позафракційні депутати, фракції партій "Самопоміч" і "Батьківщина" в один голос заявляли про цілковиту підтримку інтеграції в ЄС і НАТО. Водночас вони піддали нищівній критиці Петра Порошенка за "намір скористатися конституційними змінами" для успіху своєї президентської виборчої кампанії. "Абсолютно прогнила корумпована влада… яка заробляє сьогодні на війні, намагається використати святі речі - членство України в ЄС і НАТО - для того, щоби як ширмою прикрити те, що вони реально роблять в кулуарах", - заявила Юлія Тимошенко.
Прорив, чи чергова декларація?
Микола Мельник з аналітичної групи "Левіафан" називає результат голосування у Верховній Раді прогнозованим. "Був створений інформаційний міф: якщо ти не підтримуєш курс в НАТО, значить ти підтримуєш курс до Москви, відповідно, ти – "агент Кремля". Жоден політик в передвиборчий період не хоче буди агентом Кремля", - зазначив експерт.
Водночас, він не бачить жодного зв'язку між затвердженими конституційними змінами і реальним поступом інтеграції до ЄС і НАТО. Адже ухваленим Верховною Радою законопроектом з перехідних положень Конституції був вилучений пункт, що передбачав використання військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів. "Доволі непослідовно казати, що ми хочемо вступити у військовий блок і при цьому забороняти розміщення військових баз інших держав на своїй території… Фактично, ми заблокували вступ до НАТО", - вважає Мельник.
Реформи як запорука успіху
Але такі оцінки не бентежать близького до президентських кіл історика і політолога Олександра Палія, який назвав вступ України до ЄС та НАТО "питанням майбутнього країни, її виживання". "Крім цього, такий крок продемонструє західним партнерам серйозність наших намірів щодо євроатлантичної інтеграції , оскільки означатиме, що жоден новий український уряд вже не змінить напрямку, закріпленого в Конституції", - пояснив експерт DW.
Проте євроінтеграційні та євроатлантичні пріоритети України ще до їхнього закріплення в Конституції вже були зафіксовані в новому законі про нацбезпеку та оборону та у змінах до закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики. "Якщо в країні не відбуватимуться серйозні реформи, якщо їхні результати не відчуватимуть пересічні громадяни, то будь-яка політична сила зможе змінити цей курс, навіть якщо він буде прописаний в Основному законі", - вважає старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк. Він переконаний, що українській владі слід лише "старанно виконувати домашню роботу з проведення реформ".