Саміт ЄС-Росія

Саміт Євросоюз-Росія, що пройшов у Брюсселі 28 січня, став найкоротшим за всю історію аналогічних заходів. Це була перша зустріч президента Європейської ради Германа ван Ромпея і голови Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу з президентом Росії Володимиром Путіни після відмови України підписати у листопаді минулого року Угоду про Асоціацію з ЄС.

Тоді Москва висловила готовність надати Києву 15-мільярдний кредит і знизити ціну на російський газ. Від цієї пропозиції президент України Віктор Янукович не зміг відмовитися. В контрольованих владою російських медіа провідні інформаційні програми засуджували "славетний європейський вибір" українців, а підтримку з боку політиків ЄС протестів на Майдані всерйоз називали помстою Росії за її перемогу під Полтавою 1709 року.

Про Україну в контексті "Східного партнерства"

Утім, як заявив московський гість, "Україна не внесла жодних коректив в наш порядок денний". За словами Володимира Путіна, мова про Україну зайшла лише у зв'язку з обговоренням "Східного партнерства". Ця програма ЄС для шести колишніх радянських республік – Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови і України – зорієнтована на їх наближення до ЄС в процесі демократичних та економічних перетворень.

Те, що політики ЄС значно більш стурбовані кризою в Україні і прагнуть розглянути питання у ширшому контексті, стало зрозумілим з виступу президента Європейської ради Германа ван Ромпея. Слово "Україна" прозвучало на третій хвилині його шестихвилинної промови на завершальній прес-конференції.

Хороші новини для України

Ван Ромпей засудив насилля в Україні і висловив впевенність у тому, що криза в цій країні може вирішитися лише в результаті діалогу між представниками влади, опозицією та громадянським суспільством. "Відповідальність за нього, - відзначив глава Європейської ради, - несе влада країни".

На відміну від Москви, котра поки не готова виступати посередником в урегулюванні кризи в Україні, Брюссель активно долучається до пошуку компромісу у Києві. Одна з учасниць саміту, верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки, "через декілька годин вилітає в Київ", повідомив ван Ромпей.

А присутній на прес-конференції головний редактор радіостанції "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов буквально "вибив" з Володимира Путіна признання, що Росія не буде переглядати угоду з Києвом про надання Україні кредиту і зниження ціни на газ, якщо до влади в цій країні прийде опозиція. Утім, як зазначив російський президент, обов'язковою умова для таких кроків з боку Москви залишається спроможність Києва виплачувати борги за газ. І розмір цього боргу Путін знає "до цента".

На допомогу прийде... Достоєвський

Значно менш меркантильно на прес-конференції був налаштований голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Свою промову він розпочав з цитати Достоєвського: "Багато нещасть на світі сталося через недорозуміння і недосказанність". І, судячи з виступів лідерів ЄС, політична криза в Україні стала, серед іншого, наслідком недорозумінь між Брюсселем і Москвою у програмі "Східне партнерство".

А тому Герман ван Ромпей знову підкреслив, що співробітництво ЄС з Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Молдовою та Україною у жодному разі не ставить під загрозу відносини Росії з цими країнами. Більш того, ван Ромпей заявив: "Я особливо відзначив переваги "Східного партнерства" для всіх наших сусідів на сході, у тому числі Росію". Цими перевагами, котрі створюють нові можливості для бізнесу, на думку президента Європейської ради, є, зокрема, стабільна економіка та надійна робота органів державної влади.

Аби Москва повірила

Москва досі не вірить запевненням Брюсселю. Щоб вирішити суперечки, сторони домовились проводити консультації про результати програми "Східне партнерство", яка, зокрема, передбачає ухвалення домовленності про зону вільної торгівлі. Ці документи, за словами ван Ромпея, ЄС має намір підписати з Грузією і Молдовою не пізніше осені цього року.

Ван Ромпей також відзначив, що такі торгівельні угоди дозволять взаємодіяти цим країнам з Митним союзом, до складу якого входять Росія, Казахстан і Білорусь, якщо це співробітництво не суперечить правилам Світової організації з торгівлі (СОТ). Як би там не було, але Брюссель більше не планує миритися з тиском, який, на думку європейських політиків, Москва здійснює на сусідів.

З точки зору Германа ван Ромпея успіх переговорів щодо нового базового договору між ЄС та Росією про партнерство і співпрацю залежить від порозуміння стосовно таких питань, як фундаментальні свободи, права людини і верховенство права.

Мрії і реальність

І ван Ромпей, і Баррозу, і Путін під час саміту говорили про перспективу створення економічного простору від Лісабону до Владивостока. Звісно, такий план - лише мрія, визнав президент Європейської ради. Те, наскільки ця мрія далека до втілення, підтверджує інше признання Жозе Мануеля Баррозу: це вже дев'тнадцятий чи навіть двадцятий саміт, в якому він бере участь і на якому не було досягнуто по-справжньому "проривних" домовленностей.