Ідомені-2: новий табір біженців на кордоні з Угорщиною

"Балканський маршрут" офіційно може і закритий, але це не стримує мігрантів та біженців від прокладання свого маршруту до Сербії через Македонію та Болгарію. Щодня близько 200-300 людей, переважно з Афганістану, Сирії, Пакістану та африканських країн, прибувають до Белграда. Їхня кількість "стабільно зростає" упродовж останніх тижнів, твердять гуманітарні організації. Більшість з них швидко поновили роботу своїх штабів у парках біля головного автовокзалу, де біженці збираються, щоб спробувати отримати інформацію про самостійний перехід угорського кордону або ж зустрітися з контрабандистами.

Невеликий зелений сквер біля вокзалу уже охрестили "Сирійським парком", тоді як через дорогу розташований "Афганський парк". Поліція та охоронці з Комісаріату в справах біженців патрулюють біля обох місць, спостерігають за ситуацією, намагаються попередити мігрантів від ночівлі на траві чи розбиття наметів. Більшість мігрантів проводять ночі в притулку під Белградом. Два автобуси відвозять охочих за місто, де біженцям надають місце для сну, їжу, душ та Wi-Fi.

Надії у Белграді

Еляссін, 26-річний афганець, разом з друзями не встиг на останній автобус до притулку. Вони всілися на лавці, сперечаючись, що ж робити далі. Спати в парку не можна, а грошей на готель немає. "Ми приїхали з Болгарії два дні тому. Коли почули, що можна лишитися в міському центрі без документів, вирішили зробити невелику паузу. Підготуватися до наступної перепони - Угорщини. Ми відпочили в таборі й захотіли подивитися місто. Белград чарівний! Уперше за довгий час у нас був настільки гарний день", - каже він DW.

Еляссін з приятелями, більшості з яких немає й 18, залишили свої оселі у Баграні, захопленому "Талібаном" селі у провінції Гільменд. Їхній шлях пройшов кріз Іран, Туреччину, Болгарію та Сербію - піші переходи, переховування та незаконні перетини кордонів.

"Наше село - найбільш укріплена цитадель талібів. Ми не мали вибору. Довелося кинути оселі та піти у пошуках нормального життя: освіти, людської поваги, наполегливої праці задля заробітку для наших сімей. Знаю, це не буде все одразу, але мушу спробувати. Ця подорож не може бути складнішою за життя в Афганістані", - пояснив він. За його словами, шлях був простіший, коли були б гроші на контрабандистів.

"У таборі нам сказали, що контрабандисти беруть до півтори тисячі євро з людини за перевезення до ЄС. У нас немає стільки грошей, тому довелося шукати шлях самостійно, що ми й зробили".

Молодий хлопець іде парком, перериває нашу розмову, гордо розмахує папірцем у руці. "Знайшов, як дістатися табору", - каже він. Похмурі обличчя осяює посмішка, гурт швидко прощається і йде за юнаком до найближчої зупинки трамваю.

Живеться непросто

За даними Верховного комісару ООН у справах біженців, близько 1400 мігрантів зараз перебувають у Сербії. З Белграда вони прямують далі до Угорщини, чи то автобусом, чи то за допомогою контрабандистів.

Коротка зупинка в Суботиці - і похід на околиці села Хоргош. Там на "нічийній" землі уже розбито невеликий наметовий табір. Більше трьохсот людей провели вихідні в імпровізованому житлі, спорудженому з ковдр та гілок. Зовсім поруч міцно укріплений угорський кордон. Мешканці табору чекають на можливість потрапити до ЄС.

Серед них - 17-річний Махмуд. Він залишив Афганістан разом із 12 своїми родичами. "Ми прийшли сюди 20 днів тому. Досі чекаємо на вхід до Угорщини. Тут немає жорстких процедур. Влада Угорщини впускає щодня маленькі групки, людей по 15, переважно сім'ї з малими дітьми. А тут у таборі живуть сотні", - розповідає він у розмові з DW.

З плином днів табір розростається. Мігранти вже охрестили його "малим Ідомені", умови там настільки ж скрутні. Немає туалетів, немає душів. Вода, їжа та чисті речі - лише від гуманітарних організацій.

Якісь жінки перуть свою білизну біля єдиного доступного крану, чоловіки - викопують невеликі ями та розпалюють вогнища, аби на вогні приготувати їжу. Лише дітям, здається, байдуже їхнє становище. Вони бігають босоніж довкола наметів та вигадують ігри зі смітником.

"Тут, звісно, не по-людськи, але мені байдуже. Просто хочу далі йти до Швейцарії. Якщо не потрапимо до Угорщини в наступні кілька днів, знову шукатиму зв'язку із контрабандистами", - каже Махмуд.

Загалом Махмуд та його родина заплатили нелегальним перевізникам уже понад 35 тисяч євро за шлях до Західної Європи. "Ми продали все в Афганістані, включно з домами. Та кожна витрачена копійка окупилася. Наприклад, коли македонська поліція схопила мене та мого молодшого брата на кордоні з Сербією. Днем пізніше нас повернули до Греції, але ми знову рушили на північ. Незабаром були знову в дорозі, контрабандисти перевезли нас до Хоргоша, де ми знову зустрілися із сім'єю".

"Маємо просуватися до ЄС якомога швидше. Навіть коли угорська поліція відішле нас, спробуємо через Румунію. Не здамося, доки не дістанемося Швейцарії", - каже Махмуд.