Імідж України

Під час нечастих зустрічей керівництва української держави з представниками високих політичних кіл з країн Євросоюзу, українська сторона запевняє Західну Європу, що євроінтеграція є пріоритетом зовнішньої політики України.

Так, під час останньої зустрічі президента України Віктора Януковича з представником однієї з країн ЄС, український глава держави запевнив, що на сьогодні ті питання, які стоять у програмі відносин між Європейським Союзом та Україною, стабільно вирішуються. "Той вибір, який Україна зробила в питанні європейської інтеграції, створює для нас сьогодні умови реформування, модернізації нашої країни, і ми їх розглядаємо як процес, який рухає розвиток нашої держави", - цитує Януковича його прес-служба після зустрічі з прем'єр-міністром Естонії Андрусом Ансіпом, що відбулась наприкінці минулого тижня.

"Працюємо тільки на ентузіазмі"

Однак, судячи з усього, важливий гравець у євроінтеграційних процесах України - її зовнішньополітичне відомство - цього року може загальмувати у їхній подальшій реалізації. "У 2013 році відбулося зменшення фінансування Міністерства закордонних справ України… Відбувається оптимізація нашої роботи на всіх напрямках", - заявив Андрій Олефіров, заступник міністра закордонних справ у відповідь на повідомлення в українських ЗМІ про те, що глава МЗС Леонід Кожара суттєво скоротив фінансування центрального апарату МЗС та дипломатичних представництв України.

Фінансування майже немає, воно дуже обмежене, тому посольство значною мірою тримається на професіоналізмі, гарній організації та ентузіазмі тих, хто у ньому працює", - пояснив у розмові з DW посол України в Німеччині Павло Клімкін.

"Проблема України - її керівництво"

Скорочення фінансування МЗС України відбулось на підставі Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік". На противагу минулим рокам зовнішньополітичне відомство не тільки отримало менше грошей, а й позбавилось окремого фінансування за рядком видатків для "забезпечення міжнародного позитивного іміджу України". Чому так сталось?

У розмові з DW екс-міністр закордонних справ України, а нині народний депутат з лав опозиції Борис Тарасюк припустив: "Це свідчить про те, що саме є пріоритетом для українського президента та прем'єр-міністра". За словами Тарасюка, який працював кар'єрним дипломатом з 1975 року, нинішня українська влада зневажає зовнішньополітичну функцію, адже на тлі збільшення фінансування внутрішніх силових відомств, МЗС цього року отримає на понад 200 мільйонів гривень менше, ніж торік.

Прокуратура і МВС важливіші?

"У порівнянні з 2012-тим фінансування Генпрокуратури збільшилось на понад 20 відсотків, МВС - на 10 відсотків, СБУ - на шість. МЗС натомість отримає коштів на 15 відсотків менше. Тобто фактичним пріоритетом для керівництва України є силовий репресивний апарат", - розмірковує Тарасюк і додає: "Якщо у такий спосіб намагались покарати Міністерство закордонних справ за поганий міжнародний імідж України, то першопричину шукали не там".

Що стосується іміджу України в ЄС, то Європа уже давно апелює з цього питання особисто до українського президента. Саме керівництво країни і є її найбільшою проблемою, вважає Віола фон Крамон, член Комітету Бундестагу з питань ЄС та речниця фракції "Союз 90/Зелені" із зовнішніх відносин Євросоюзу. "Між тим, що Янукович з дня на день розповідає у пресі, й тим, що він робить насправді у своїй країні, пролягає велика прірва", - заявила німецька депутатка під час публічної дискусії, що відбулась днями у Кельні.

В очікуванні дій

Фон Крамон запевнила, що у Берліні та Брюсселі сприйнято сигнал з помилуванням екс-міністра Юрія Луценка, проте, за її словами, одного цього недостатньо, щоб повірити у справжність намірів керівництва України наблизитись до європейських цінностей. Депутат Бундестагу нагадала, що в середині грудня минулого року Янукович прийняв вимоги, сформульовані Радою міністрів ЄС із закордонних справ, які стосуються проблеми вибіркового правосуддя, усунення проблем з проведення вільних і чесних виборів та реалізації демократичних та економічних реформ. "Ми також уважно слідкуємо за ситуацією, що склалась навколо виборів мера Києва та у столичний парламент", - наголосила Віола фон Крамон.