Іран після знаття санкцій: між ейфорією та обережністю
28 січня 2016 р.
Нинішнє п'ятиденне європейське турне президента Ірану Хасана Роухані, яке розпочалось 25 січня, є першим після скасування Євросоюзом санкцій проти його країни.
Протягом багатьох років Іран потерпав від впливу санкцій, запроваджених США, Євросоюзом і ООН з метою стримати ядерну активність країни. Зараз, коли основна частина санкцій скасована, є велика зацікавленість у відкритті нових ринків як з боку потенційних інвесторів, так і з боку іранських бізнесменів.
"Економіка Ірану настільки занепала через санкції та інші проблеми, що будь-яке відкриття, навіть найменше, вплине позитивно на неї", - вважає Фархад Алаві, ірансько-американський адвокат і керівний партнер компанії Akrivis Law Group (Вашингтон, округ Колумбія), котра спеціалізується на юридичних питаннях, пов'язаних з торговими санкціями.
"Зараз багато галасу навколо цього, але мине чимало часу, перш ніж ми побачимо справді глибокі зміни торговельної та економічної ситуації в Ірані", - сказав Алаві DW.
Потенційний ринок
Теоретично Іран з багатьох причин є мрією для інвестора. Це друга країна Близького Сходу за кількістю населення після Єгипту, з величезним потенційним ринком.
Багатий на природні ресурси Іран може також похвалитись своїм перспективним ринком робочої сили, з молодими, технічно підкованими і високоосвіченими фахівцями. За оцінками Світового банку, країна посідає у регіоні друге місце за кількістю інтернет-користувачів, поступаючись за цим показником лише сусідній Туреччині.
Однак, погані транспортні та житлові умови є проблемою для міжнародних інвесторів. Можливо, нелегко їм також буде зорієнтуватися у складній структурі іранської економіки Ірану, велика частина якої належить державі.
Скасування санкцій не вирішить автоматично такі місцеві проблеми як корупція і брак прозорих правил. Уряд Ірану повинен невідкладно взятися за виправлення цих проблем, якщо він має намір досягнути своєї амбітної мети - економічного зростання на рівні 8 відсотків щорічно протягом наступних п’яти років.
Фінансові і політичні виклики
"Іран практично не має зовнішнього боргу, тому він міг би стати клієнтом-мрією для міжнародних банків", - сказав Міхаель Токус, керівний директор Німецько-іранської торговельної палати.
Але саме банківський сектор являє собою одну з найбільших проблем для міжнародної торгівлі. Після укладення ядерної угоди Міністерство фінансів США видало директиву, нагадавши американцям, що "громадянам США, а також американським компаніям і надалі суворо забороняється укладати угоди або здійснювати транзакції з Іраном та його урядом".
Це також означає, що під час взаємодії з Іраном у більшості випадків не можна буде користуватись послугами американських платіжних сервісів, включаючи кредитні картки та онлайн-сервіси на зразок PayPal.
"Банки як і раніше не вважають достатньо безпечним повертатися до Ірану, як через неоднозначність законів, так і через нестабільність ситуації," - каже американсько-іранський адвокат Алаві, який отримав велику кількість запитів щодо ведення бізнесу в Ірані після того, як була укладена епохальна угода.
Політична напруженість також є проблемою. "Що буде, якщо нинішній політичний курс між двома країнами розвернеться на 180 градусів після президентських виборів у США?" - запитує Алаві. Республіканська партія, яка має більшість у Конгресі США, виступала категорично проти угоди.
Але, згідно з інформацією агентства Reuters, міжнародні банки готуються відновити зв'язки зі своїми іранськими колегами за допомогою європейської платіжної системи SWIFT. На відновлення зв’язку, ймовірно, піде щонайменше два тижні. Це дозволить іранським кредиторам знову стати частиною світової банківської системи, з якої вони були виключені в 2012 році, коли були запроваджені міжнародні фінансові обмеження.
Нові можливості, нові амбіції
У Німеччині спостерігається велике піднесення у зв’язку з перспективою активізації торгівлі з Іраном, яка колись переживала бум. Згідно із даними Торговельно-промислової палати Ірану, до введення санкцій Німеччина була другим за обсягом торгівлі бізнес-партнером Ірану після ОАЕ.
Але після запровадження Євросоюзом санкцій стосовно Ірану місце Німеччини на іранському ринку швидко зайняв Китай. Сьогодні, щоб відвоювати свої позиції, найбільшому експортеру Європи доведеться конкурувати з низькими цінами, які пропонують Китай та Індія.
Утім, Торговельно-промислова палата Німеччини (DIHK) очікує, що експорт до Ірану в найближчі роки зросте до 5 мільярдів євро (5,4 мільярда доларів). У довгостроковій перспективі ця цифра може подвоїтися, прогнозує DIHK.
Зі свого боку, президент Роухані планує стимулювати приватний сектор, залучаючи до нього близько 50 мільярдів доларів іноземних інвестицій на рік.
Проте дехто стурбований тим, що амбіції Ірану можуть розходитись із баченням ситуації його потенційними партнерами за кордоном. "Німеччина докладає більше зусиль для експорту товарів до Ірану, а не інвестування у виробництво всередині країни", - зазначив Голверді Голестані, тегеранський підприємець і колишній президент Асоціації виробників автозапчастин Ірану.
"З іншого боку, Іран має намір наростити вітчизняне виробництво, щоб створити робочі місця для молоді та стимулювати власну промисловість," - сказав Голестані DW.
Зростання довіри
На думку адвоката Алаві, це також питання часу. "Закон можна змінити дуже швидко, але доведеться почекати щонайменше близько двох років, перш ніж він фактично почне виконуватись. І це ще оптимістичні очікування", - сказав він DW.
"На даний момент тим, хто хоче робити бізнес з Іраном, треба діяти обережно і бути терплячими.
Але, незважаючи на практичні труднощі, позитивний психологічний ефект від скасування санкцій є значним. Цей крок сприятиме зростанню довіри в обох сторін до інвестицій і торгівлі. Це також дозволить відновити успішну співпрацю, яку, наприклад, мали Іран та Німеччина.
"Є сильні зв'язки між економіками та промисловістю Ірану і Німеччини, - сказав бізнесмен Голестані. - Мені видається, що поліпшення відносин є неминучим".