"Балканський маршрут": бізнес контрабандистів досі процвітає

Сербські перемитники, які нелегально переправляють біженців в ЄС, за суму в 200-300 євро проводять бажаючих до кордону з Угорщиною або Хорватією. На місці вони підказують, як дістатися непоміченими до встановленого угорцями паркану, а ще видають кусачки для дроту, щоб можна було проникнути крізь це загородження. Вартість приладдя також входить у встановлений тариф.

Таким чином щодня сотні людей намагаються пробратися з сербського "глухого кута" на територію Євросоюзу. Більшість з них відловлює поліція, нерідко біженців-невдах б'ють, принижують і грабують, перш ніж знову вислати до Сербії. Про це кореспонденту DW розповіли біженці, з якими вдалося поговорити за останні дні. Серед них - Ширсад Сафі, який якраз отримує гарячу юшку в белградському "Інфо-парку" - центрі допомоги біженцям. 17-річний афганець розповідає про свою коротку подорож до Угорщини.

Босоніж в снігу

"Коли нас зловили, поліцейські змусили роззутися і сидіти в снігу босоніж шість годин поспіль. Серед тих, кого спіймали зі мною, були діти. Нас обливали холодною водою", - згадує Ширсад. Він показує на свої подерті штани і шрами на ногах, що залишилися, як він стверджує, від зубів поліцейських собак.

Всього в сотні метрів від нас, в парку навпроти белградського вокзалу, вештаються контрабандисти в пошуках клієнтів на кшталт Ширсада. Безсумнівно, вони вибрали дуже вдалу локацію майже в центрі міста. Звідси відправляються автобуси і поїзди, а більше тисячі мігрантів нудяться в колишньому складському приміщенні позаду будівлі вокзалу.

Цей склад став новим символом тяжкого становища біженців в Європі. Поінформовані називають прізвиська контрабандистів, які нібито тут всім керують і безперешкодно провертають свої справи - "Султан", "Самрагд", "Муса".

Як Белград ставиться до контрабандистів?

Офіційний Белград спростовує цю інформацію. За словами голови МВС Сербії Небойша Стефановича, за останні два-три роки затримано понад дві тисячі підозрюваних в перемитництві. "Статистика демонструє, що Сербія у цьому відношенні є європейським рекордсменом", - наголошує міністр. Однак затримання зовсім не означає, що ці люди будуть засуджені. Більшість контрабандистів дуже швидко виходять на свободу, лише зрідка локальних пособників з кримінальних спільнот засуджували до великих термінів ув'язнення.

"Заарештовують тільки водіїв та помічників. Та ці "гвинтики" злочинних угруповань легко замінити", - скаржиться керівник "Інфо-парку" Гордан Пауновіч. До нього приходять за допомогою сотні біженців - ошукані контрабандистами вони стають ще й жертвами шантажу. Через це Пауновіч явно незадоволений сербською владою: "Контрабандистам дозволяють діяти, тому що вони деякою мірою "допомагають" людям виїхати з Сербії".

Цифри підтверджують - деяким біженцям все ж вдається покинути країну в західному напрямку. Так, за даними поліції та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, до Сербії через кордон з Болгарією щодня прибувають близько 200 мігрантів. При цьому кількість біженців на сербській території залишається стабільною - 7-8 тисяч осіб. Однією тільки вдачею або обізнаними контрабандистами це навряд чи можна пояснити.

З біженця в контрабандисти

Контрабандистів впізнати нескладно. Вони виглядають як пакистанці або афганці, тобто як і більшість тутешніх біженців. Але на них, на відміну від нужденних, - чистий одяг і пристойні черевики, вони мають кілька мобільних телефонів, деякі навіть автомобіль. Вони підходять до біженців, пропонують свої послуги. Молодий чоловік в парку розповідає, що зараз вимагають 2000 євро і обіцяють в обмін на ці гроші безперешкодний шлях до Австрії.

Тут діє залізне правило: чим складніший маршрут і сильніший відчай, тим вище ціни. "В останні місяці все більше біженців самі починають займатися контрабандою, - пояснює Пауновіч. - Це відбувається поза рамками великих контрабандних мереж. Вже практично не залишилося людей, які б, наприклад, заплатили в Кабулі 10 тисяч євро за подорож до самого Франкфурта-на- Майні в форматі "все включено". Тепер найчастіше окремі молоді люди проникають в групу біженців і пропонують послуги потенційним клієнтам за більш скромними цінами, продовжує Пауновіч.

Прийоми контрабандистів в чомусь подібні до фокусів вуличних магів: якщо їх одного разу викривають, то такі трюки відразу стають непотрібними і їх більше не використовують. Вантажівки на кордоні суворо перевіряють. Відтепер це стосується і бензовозів: нещодавно угорська поліція виявила біженців в цистерні. Старий трюк з хованками у вагонах поїздів теж вже навряд чи діє. А чутки про те, що контрабандисти по всьому "балканському маршруту" співпрацюють з корумпованими поліцейськими, звісно, не знаходять підтвердження.

В руках криміналу

Єлєна Хрняк добре знає, на що бувають готові зневірені люди, щоб продовжити свій шлях в ЄС. Дівчина з правозахисної організації Atina, яка надає допомогу жертвам торгівлі людьми, розповідає про біженців, які віддають контрабандистам свої нирки, про жінок, які змушені розплачуватися сексуальними послугами, і про хлопчиків, яких використовують у зйомках дитячої порнографії.

"Біженці беззахисні, часто-густо в них взагалі немає документів. Вони постійно бояться, що їх посадять або що доведеться подати заяву на притулок в Сербії і залишитися тут. Нелегальне становище і страх роблять їх ще більш безпорадними", - нарікає Хрняк.

Саме тому угрупування контрабандистів успішно продовжують вести свій бізнес, незважаючи на офіційне закриття "балканського маршруту" в минулому році. Хрняк вважає, що люди задіяні в контрабанді, - злочинці, готові займатися всім, що приносить прибуток. "Навряд чи щось приносить стільки грошей, як угода з живими людьми, які платять наперед. Для контрабандистів на Балканах знову настали добрі часи", - констатує правозахисниця.