Донеччани розчаровані роботою своїх нардепів

Про безвідповідальність народних депутатів та падіння їхнього політичного рейтингу в очах виборців сьогодні дедалі частіше заявляють громадські активісти на Донеччині. «На контакт наші депутати начебто йдуть. Утім, коли ми звертаємося до них  з проблемами у вирішенні найважливіших соціальних питань для нашого регіону і доходить до реальних справ – всі дистанціюються», - нарікає в інтерв’ю Deutsche Welle голова Донецького відділення  всеукраїнської організації «Чорнобиль - Єдність» Микола Гончаров. Чи-то йдеться про закриття міської лікарні, чи-то про закриття спортивної школи – реакція нульова, каже активіст. Начебто існують якісь депутатські приймальні, однак спроби зустрітися з депутатом переважно нічого не дають. Якби були депутати-мажоритарники – це було б краще для виборців, вважає Гончаров.

Політична апатія донеччан

«Довіри до наших депутатів вже немає, - вважає учасниця протестів проти закриття україномовних шкіл на Донеччині Ірина Круглова. - Очікувати від них допомогу – безглуздо. Так само, як марно сподіватися, що після наступних виборів щось зміниться». Ось уже рік батьки протестують проти закриття україномовних шкіл на Донеччині. Акції протестів чергуються із судовими засіданнями. «Ми постійно спілкуємося з депутатами на рівні Верховної Ради. Пишемо звернення за зверненням. Утім, ми зіштовхнулися з тим, що навіть провладні депутати нічого вирішити не можуть. Ніхто навіть не потурбувався, щоб призначити депутатську комісію та розглянути наші питання», - розповідає Deutsche Welle, мати учня однієї із закритих шкіл у Макіївці Ганна Назіпова. За останній рік відбулося стільки розчарувань у наших політиках, що навряд чи хтось сьогодні  взагалі може мати райдужні сподівання у зв’язку з наступними виборами, каже жінка.

Більшість депутатів нинішнього парламенту живе як закрита політична та економічна еліта і не переймається інтересами виборців, зазначає донецький соціолог, керівник Центру політологічних досліджень Кирило Черкашин. Однією з причин такої ситуації експерт вважає існуючу пропорційну систему виборів за закритими партійними списками. За такої системи немає роботи окремого депутата зі своїми виборцями. Звісно, ідеальних виборчих систем не існує, каже Черкашин. Утім, повернення до змішаної системи в Україні, мабуть, мало би більше переваг саме для виборців, вважає експерт.  

Мажоритарна система краща?

Протилежної думки дотримуються експерти Комітету виборців України. Сьогодні падіння рейтингів відчули всі політичні партії, каже голова Донецького обласного відділення КВУ Сергій Ткаченко. Так, за даними Міжнародної фундації виборчих систем, провідної експертної установи в галузі виборчого права, лише 4 відсотки мешканців східних регіонів України вважають, що народні депутати справді відстоюють інтереси виборців. «Влада звикла до залізобетонного результату виборів, який можна спрогнозувати ще до голосування. Тому мажоритарна система з її можливостями для підкупу виборців, застосуванням адміністративного ресурсу та чорного піару допоможе передусім «партії влади» отримати для себе бажаний результат», - зазначає Ткаченко.

На переконання експерта КВУ, за нинішніх умов сподівання на мажоритарну систему буде черговим самообманом для виборців, які очікують оновлення парламенту. Україна вже мала політичний досвід мажоритарної і змішаної системи, каже Ткаченко. І цей досвід засвідчив, що реально просунутися в парламент могли тільки одні й ті ж самі, підтримані місцевим адміністративним ресурсом «грошові мішки». Можливо час від часу вони й будуть зустрічатися з виборцями, комусь допоможуть відремонтувати дах чи вирішити інші побутові проблеми.

«Утім, яке це має відношення до якості самого парламенту? - зазначає Ткаченко. - Для суспільства важливіше, щоб у парламент потрапив професіонал від галузі, ніж «грошовий мішок» від мажоритарного округу». Тому, на думку експерта КВУ, сьогодні краще було б відстояти пропорційну систему з відкритими партійними списками. Таким чином залишилася б чітка партійна відповідальність за ситуацію в країні та з’явилася б можливість для формування професійного складу парламенту, вважає експерт.

Автор: Каріна Оганесян
Редактор: Христина Ніколайчук