Інвестиційний клімат

DW : Пане Маркус, чи можна сьогодні говорити про те, що економічна ситуація в Україні дозволяє німецькому інвесторові успішно вести свій бізнес?

О.М.: З економічної точки зору ситуація не з найгірших, але німецький інвестор нарікає, що умови ведення бізнесу залишають бажати кращого. Зокрема, є чимало претензій до роботи митної та податкової служб. Але справи у німецьких підприємців в Україні йдуть непогано. Як доказ - останнє опитування, де 40 відсотків підприємців заявили про приріст обороту у 10 відсотків. Причому, 86 відсотків бізнесменів зафіксували зростання у понад 3 відсотки. І лише 14 відсотків сказали про негативні показники. Вважаю, що це позитивна динаміка, хоча хотілося б краще.

DW: Який інвестор нині цікавиться Україною, і що є стримуючим фактором на шляху вкладання коштів?

О.М.: Гадаю, що гарним поштовхом до залучення середнього та дрібного бізнесу став чемпіонат з футболу «Євро-2012». Багато зав’язалося особистих контактів, бізнес-партнерств, і навіть мої родичі теж тут були. Люди приїхали і побачили, що не все так погано як у пресі пишуть. Для малого та середнього бізнесу важливим є інфраструктура, гарне сполучення, щоб відстані не здавалися великими. «Євро-2012» дозволило забезпечити ці критерії. Однак, основною проблемою для німецького підприємця залишається нестабільність. Наприклад, там де йдеться про споживчий ринок – все добре, але щойно виникає потреба у співпраці з державними структурами, то одразу проблеми. Бо німецький підприємець не звик і не може виконувати речі, за які наступає кримінальна відповідальність. Коли про щось є домовлено на найвищому рівні, то нижчі управлінські ланки мають це виконувати, а в Україні це не спрацьовує. В Україні треба домовлятися з чиновниками різних рівнів на кожному етапі заново, а це «гальмує» бізнес. Підприємець починає задумуватися.

DW: А в Росії що по-іншому?

О.М.:Так. В цих країнах різні схеми ведення бізнесу. Чинний президент Росії створив стабільність, де домовленість на найвищому рівні чітко виконується без місцевої «самодіяльності». Ось, скажімо, приклад в Україні: велике німецьке підприємство, працює за спеціальним митним режимом, і тут керівник територіальної митної служби прямим текстом каже директору заплатити мито у повному обсязі, бо вони (митниця) не виконують план. Довелося цю проблему вирішувати на рівні керівника митної служби України. І такі ситуації виникають часто.

DW: Якщо великий інвестор має такі проблеми, то як собі дають раду у таких ситуаціях дрібні підприємці?

О.М.: Так, середній бізнес теж має проблеми, і теж звертається до нас. Але вони не надто помітні, як то інвестори «мільйонники». Зрештою, вони і не хочуть надто афішувати свою присутність, бо бояться конкуренції. Скажімо, в Україні дуже успішно працює один німецький виробник фарб, що рано зайшов на ринок України і успішно домовився з мережею маркетів, які покривають 80 відсотків ринку України. Тепер у них солідні продажі, і значно більша частка ринку, аніж у Німеччині. І таких прикладів є багато.

DW: А як впливає на німецького інвестора «замороження» угод про асоційоване членство у ЄС, про зону вільної торгівлі, зрештою, політична «ізоляція» України?

О.М.: Інвестор не мислить політичними критеріями, але Україна таки має дати відповідь в якому напрямку вона рухатиметься. Цього очікує і німецький бізнес. Той підприємець, який вже працює в Україні і надалі підтримуватиме свій проект, попри всі зовнішньополітичні негаразди. Нині в Україні активно діють близько 400 підприємств з німецьким капіталом, хоча статистика говорить про 1800 підприємств. Але багато бізнесменів уже не веде бізнес. Утім, підприємство не закрили бо це надто складна процедура. Звідси і така статистика. Чимало великого німецького бізнесу в Україні представлено через посередників, але це тимчасове явище, до зростання обсягів збуту. Потім, компанії самі захочуть цим зайнятися. Можу сказати одне - зацікавлення Україною зростає, бо лише у четвертому кварталі цього року в Німеччині організовують три великі конференції за участі України. Багато підприємців приходить до нас кажучи: «ми дуже довго не звертали увагу на Україну, і зрозуміли, що цей ринок є перспективний і мало освоєний»

Довідка: Олександр Маркус замінив на посаді Карін Рау, і вже понад два місяці офіційно виконує обов’язки делегата Німецької економіки в Україні. До того він очолював Російсько-німецьку зовнішньоторговельну палату.