ПАРЄ позбавить росіян права голосу?

Парламентська асамблея Ради Європи голосуватиме щодо відповідної резолюції у четвер, 10 квітня. Пропозиція позбавити російську делегацію ПАРЄ права голосу – більш м'який варіант покарання Росії через політику щодо України із двох альтернатив, які пропонувалися на розгляд асамблеї. Інший проект резолюції, чиїм автором виступив британський депутат Роберт Волтер, закликав взагалі виключити Росію зі складу ПАРЄ.

Голова Моніторингового комітету ПАРЄ, представник Австрії Штефан Шеннах, який доповідав з питання повноважень російської делегації, зазначив у коментарі DW, що після вивчення усіх нюансів ситуації він склав збалансований текст резолюції, що передбачає позбавлення делегатів ПАРЄ від Росії права голосу лише до кінця року. Цей варіант резолюції отримав у вівторок, 8 квітня, підтримку двох третин членів Моніторингового комітету.

"Жовта картка" для Москви

Шеннах наголосив, що вважає потенційне виключення Росії із ПАРЄ, до якого схиляються деякі інші делегати, помилковою стратегією. "Я вважаю, що ми маємо зберегти можливість вести діалог із Росією і закликати її поважати наші спільні цінності: принципи демократії і права людини", - сказав делегат. На його думку, в іншому разі Європа може повернутися до часів "холодної війни".

На переконання австрійського політика, Рада Європи – єдина організація, яка в конфлікті між Україною та Росією не переслідує жодних геополітичних інтересів. "Ми не Євросоюз і не НАТО і залишаємося єдиною платформою для діалогу", - каже він. На думку Шеннаха, позбавлення російської делегації права голосу "стане "жовтою карткою" для Росії", яка добре розуміє, які наслідки її очікують.

Для діалогу завжди потрібні двоє

Член Моніторингового комітету, представниця Швеції Марієтта де Пурбе-Лундін вважає натомість, що Росія зі свого боку сама не прагне діалогу. В інтерв’ю Deutsche Welle вона розповіла, що закликала своїх колег під час засідання комітету згадати 2008 рік, коли Росія здійснила військову інтервенцію в Грузію. "Відтоді ПАРЄ приймала багато резолюцій щодо цього конфлікту, але Росія нічого не зробила з того, що в них рекомендувалося. Нічого. Їй просто однаково. І моє особисте переконання, що Росії не потрібен цей діалог. Бо якби вона йшла на спілкування, то те, що ми маємо сьогодні в Криму, не сталося б", - сказала вона.

Шведська представниця також нагадала, що всі 36 членів російської Держдуми, які прибули до Страсбурга на сесію ПАРЄ, проголосували за рішення про введення військ до Криму. "Якщо б це було потрібно, вони проголосували б і за вторгнення на територію всієї України", - сказала де Пурбе-Лундін.

Протест через від’їзд

Ще задовго до початку сесії російські депутати заявляли про намір добровільно вийти зі складу ПАРЄ, щойно стане зрозуміло, що асамблея має намір проголосувати за виключення РФ зі свого складу. Після затвердження "пом’якшеної" реакції російські делегати погрожують демаршем уже не настільки категорично, хоча досі не виключають можливості свого демонстративного від’їзду.

Голова російської делегації Олексій Пушков заявив в інтерв’ю журналістам, що вважає позбавлення Росії права голосу необґрунтованим і пообіцяв остаточне рішення російської делегації про можливий від’їзд зі Страсбурга до дня голосування за проект резолюції з цього приводу у четвер, 10 квітня.

Принципи чи інтереси?

Утім, невелика вірогідність того, що питання виключення Росії з ПАРЄ все ж включать до порядку денного в день самого голосування, усе ж існує. Британський делегат Волтер готує відповідну пропозицію поправки до проекту і збирається її письмово подати для прийняття до уваги.

Тим часом багато хто в ПАРЄ вважає, що навіть "пом’якшений" варіант резолюції про російські повноваження в асамблеї може бути відхилений більшістю делегатів. Вагомою причиною такого розвитку подій називають, в першу чергу, складні переплетіння політичних інтересів деяких країн-учасниць Ради Європи та Росії. І якщо підтримка Москви з боку делегацій Сербії та Вірменії є неприхованою і мало в кого викликає здивування, то та завзятість, із якою інтереси Росії в ПАРЄ відстоює грецька делегація, дивує багато кого в асамблеї.

Крім того, в позбавлені права голосу російської делегації не зацікавлений навіть генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд, який дотримується нейтральної позиції від самого початку конфлікту в Криму. Причиною цього може бути те, що Москва давно пообіцяла Ягланду, який вже вдруге балотуватиметься на посаду генерального секретаря РЄ в червні цього року, абсолютну підтримку. Через це можна припустити, що Ягланд спробує застосувати власні важелі впливу на асамблею, аби гарантувати для себе голоси російських делегатів.