НАЗК: перенавантаження неможливе

Дворічний термін повноважень голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталії Корчак у середу, 28 березня, завершився. "Не сумнівайтеся, за посаду не тримаюсь і з великим задоволенням "брємя слави" перекладу на чужі плечі",- написала вона  на своїй офіційній сторінці у соцмережі Facebook. Голова НАЗК обирається строком на два роки з числа його членів. Одна й та сама особа не може обіймати цю посаду два терміни поспіль. Так написано у законі "Про запобігання корупції", за яким створювалося і працює Агентство. Чекати на нового голову НАЗК довелося недовго - одразу ж у середу члени Агентства обрали своїм головою Олександра Мангула.

Досягнення та "провали" Корчак

За два роки роботи суспільні очікування щодо НАЗК кардинально змінились.  Якщо у серпні 2016, під час офіційного запуску новоствореного тоді агентства, на нього з надією чекали всі. Головним сподіванням було те, що агентство викриє масштаби корупції в Україні та стане запобіжником для її проявів, а також дасть зелене світло отриманню Україною безвізу з ЄС, адже повноцінне функціонування цієї установи було однією з основних вимог Брюсселя.

Утім, уже у 2018-му ця інституція радше асоціюється з високими зарплатами членів, які багато хто вважає невиправданими, викривальними скандалами та роботою, яку часто називають заангажованою. Скандали супроводжували голову НАЗК Корчак, яка до цього була доценткою у Національній академії прокуратури України, увесь цей час. Приводи були різні - високі надбавки до зарплати, непорозуміння з іншими членами НАЗК, які закидали голові агентства залежність від влади.

Її підлегла - керівниця департаменту фінансового контролю Агентства Ганна Соломатіна  -  навіть звинуватила Наталю Корчак у фальсифікаціях перевірок електронних декларацій можновладців та зловживанні службовим становищем. Вона заявила, що "куратор НАЗК" з Адміністрації президента намагався встановити контроль над рішеннями агентства, а коли Соломатіна відмовилася, за її словами, Корчак фактично підпорядкувала її департамент лояльній до себе людині. Слідство у цій справі триває.

Змінити закон

Та "попри всі скандали, так чи інакше, Наталя Корчак запустила НАЗК з нуля, запустила електронне декларування та звітування політичних партій", каже голова Громадської ради при НАЗК Віктор Таран. "При цьому їй можна закинути те, що система не працює належним чином, та постійні сварки в агентстві", - зазначає він.

За його словами, протягом трьох місяців після того, як Наталя Корчак складе свої повноваження та буде обраний новий голова агентства, можна буде сказати, чи це вона персонально гальмувала роботу НАЗК, чи інституція є дійсно залежною від влади.

Утім, координатору коаліції "Декларації під контролем" Олександрі Дрік не потрібно і трьох місяців - вона впевнена, що нинішній склад НАЗК не здатний забезпечити незалежність Агентства. "Корчак нікуди не дівається. Вона лишається членом НАЗК. Це колективний орган, який себе дискредитував ще на початку відбору членів НАЗК залежною конкурсною комісією", - вважає Олександра Дрік. На її думку, члени НАЗК на даний момент надзвичайно захищені від звільнення, а змінити принципи роботи НАЗК можливо лише внісши зміни до закону "Про запобігання корупції", змінивши положення про членів конкурсного відбору членів НАЗК.

Нині до цієї конкурсної комісії входять восьмеро осіб за представницьким принципом: по одній особі від Верховної Ради, президента, Кабміну, керівник Національного агентства України з питань державної служби та чотири особи від громадських організацій. "До цієї конкурсної комісію, наприклад, входить Олексій Геращенков, який фігурує у звинуваченнях Соломатіної як "куратор" НАЗК в Адміністрації президента. Натомість у списку немає жодного іноземного представника", - зауважує Олексанра Дрік. Вона переконана, що саме іноземні представники в конкурсній комісії при відборі керівництва Національного антикорупційного бюро (НАБУ) допомогли б забезпечити незалежність цієї інституції. 

До виборів - без шансів

На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які пропонують внести зміни до принципів роботи НАЗК та перезапустити роботу цієї інституції. Однак громадські активісти не вірять, що це можливо до чергових виборів президента та парламенту, які мають відбутися 2019 року. "Сподівань на перезапуск НАЗК немає в цих реаліях. Тільки вибори щось можуть змінити в цьому випадку, якщо прийдуть люди, які реально захочуть щось змінити в цьому", - переконаний експерт групи аникорупційної боротьби "Реанімаційного пакету реформ" Олександр Лємєнов. Сама зміна голови НАЗК, на його думку, суті роботи агентства не змінить. Експерт не виключає, що з 1 квітня НАЗК надійде "вказівка" ретельно показово перевіряти декларації антикорупційних активістів, замість того аби шукати незадеклароване майно та неправомірні доходи у можновладців. Однак звідки має надійти така вказівка, він не уточнює.

Натомість Олександра Дрік впевнена, що тиснути на українську владу змінити закон Про запобігання корупції на роботу НАЗК може Євросоюз через угоду про безвізовий режим, незалежність українських антикорупційних органів була основною вимогою цієї угоди.