Хто боїться відповідальності за незаконне збагачення

Законопроект з непримітною назвою "Про внесення зміни до статті 368-2 ККУ з метою приведення її положень до вимог Конституції" за ініціативи двох народних депутатів від фракції "Блок Петра Порошенка" та двох від фракції "Народного фронту" пропонує змінити в Кримінальному кодексі України (ККУ) всього лише одне слово та викреслити одне речення.

Однак, погляд на цю статтю ККУ, яка встановлює покарання за незаконне збагачення чиновників, примушує бити на сполох уже на даному етапі. Адже запропоновані зміни у випадку їх ухвалення унеможливлять притягнення чиновників до відповідальності за цією статтею, вважають експерти.

"У відповідність до Конституції"

Дана стаття була включена до ККУ у 2011 році, але з того часу неодноразово змінювалась. Наразі за цією статтею чиновники можуть бути позбавлені волі на строк від 2 до 10 років з конфіскацією майна. Відповідальність настає, коли особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, або передала ці активи будь-якій іншій особі. Ініціатори законопроекту пропонують до цього тексту лише додати, що особа "незаконно" набула активи у власність. А також хочуть викреслити зі статті всі формулювання про "законність підстав набуття яких не підтверджено доказами " та "передачу активів будь-якій іншій особі".

Автори законопроекту пояснюють, що документ вносить необхідні уточнення законодавчого визначення незаконного збагачення, які приводять його у відповідність до Конституції України. Вони вважають юридичним недоліком віднесення до "незаконного збагачення" передачу іншій особі активів, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами. Окрім цього ініціатори документа переконані, якщо активи придбані законно, то не можна людину звинувачувати у "незаконному збагаченні".

Законопроект з'явився у Верховній Раді через півмісяця після того, як 59 народних депутатів звернулися до Конституційного суду України з проханням визнати неконституційним притягнення чиновників до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Збіг?

Шкідливий законопроект

Аналітики вважають, що влада розпочала підготовлену кампанію зі скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. У Центрі протидії корупції (ЦПК) наголошують, що зазвичай Конституційний суд роками розглядає подання, тому деякі парламентарі вирішили "прискорити" процес, зареєструвавши такий "шкідливий " законопроект. Він пропонує встановити відповідальність чиновника виключно за незаконне набуття майна - наприклад, без належної угоди або довіреностей від власників майна, відзначають у ЦПК. Таким чином, придбання державними службовцями на підставі офіційних документів автомобілів та квартир, що коштують у сотні разів більше їх офіційного заробітку, не "тягнутиме" на склад злочину, а тому й не стане підставою кримінальної відповідальності.

"Ми більше не зможемо спитати у прокурора, як він придбав собі такий розкішний будинок, якщо він увесь час отримує скромну зарплатню", - переконана експертка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.

Крім цього законопроект фактично пропонує легалізувати приховування корупційного майна чиновників через оформлення його на третіх осіб - дружин, дітей, тещ, бабусь та інших надійних родичів.

Аналітики переконані, що депутатська ініціатива повністю знищить відповідальність за незаконне збагачення. На їхню думку, ухвалення цього законопроекту призведе до закриття сотень гучних кримінальних справ. "Справа військового прокурора Костянтина Кулика, який не може пояснити свої величезні статки, справи народних депутатів, суддів, статки яких перевищують їхні доходи, записані в деклараціях. Всі ці вправи, які розслідує НАБУ, опиняться під загрозою. Цей законопроект ставить все з ніг на голову", - вважає головний експерт групи з антикорупційної боротьби Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов.

Чого бояться депутати?

Одним зі шляхів виявлення незаконного збагачення є електронне декларування. Саме зараз почався черговий етап подання е-декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Однак чи слід боятися народним депутатам? Адже Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК), яке перевіряє е-декларації чиновників, не працює ефективно. "Хоч НАЗК розвалене, але ж є Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Його детективи займаються цими справами. Незаконне збагачення не складно виявити у е-деклараціях. Воно чи не у кожного другого-третього чиновника. Саме тому політики активізувалися  - бо у НАБУ є результати", - впевнена Анастасія Красносільська.

Нещодавно НАБУ повідомило, що детективи завершили досудове розслідування за фактом декларування недостовірних відомостей колишнім головою одного з міських судів Луганської області. 24 січня обвинувальний акт скеровано до Київського районного суду Харкова для розгляду по суті. "Це - перше обвинувачення у справі, яку детективи НАБУ відкрили за результатами аналізу даних, наведених в е-деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", - йдеться у повідомленні прес-служби НАБУ. Судді у відставці інкримінується вчинення злочинів, передбачених статтею 366-1 (декларування недостовірної інформації) та статтею 368-2 (незаконне збагачення) ККУ.

За інформацією директора НАБУ Артема Ситника, тільки за вісім місяців минулого року НАБУ відкрило 72 провадження за результатами аналізу електронних декларацій по статтям ККУ "декларування недостовірної інформації" та "незаконне збагачення". Але реальних вироків та притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення так і немає. 

На переконання головного експерта з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка, чиновники прекрасно розуміють, що всі останні роки (і за цієї політичної влади нічого особливо не змінилося) кримінальне переслідування, зокрема народних депутатів, здійснюється вибірково. "Чи зараз, чи при наступній владі на них можуть нацькувати собак. За незаконне збагачення можна легко притягнути до відповідальності, тому бояться і намагаються змінити цю статтю", - припускає Хавронюк. Він зазначає, що стаття 368-2 ККУ справді виписана не чітко, однак не у тому, на що звернули увагу ініціатори законопроекту. Прибираючи в ній згадку про третіх осіб, народні депутати хочуть уникнути відповідальності за незаконне збагачення, переконаний фахівець.

Тим часом після суспільного резонансу два депутати від "Народного фронту" вже відкликали свої підписи під суперечливим законопроектом.