Шегині: село у передчутті "безвізу"

Село Шегині, що на Львівщині, розташоване прямо на кордоні з Польщею. Щодня дорогою повз Шегині проїжджають сотні і тисячі авто, що прямують до сусідньої країни або назад. У багатьох українців на пам’ять про це село є штампи у закордонному паспорті з датою, підписом "Шегині" і маленькою позначкою у вигляді автомобіля. Як майже всі прикордонні села, Шегині живе з кордону. Дехто з мешканців носить на продаж до Польщі цигарки і алкоголь, а дехто надає послуги мандрівникам. Майже 40 відсотків надходжень до бюджету села приносить бізнес, пов’язаний з туристичним сектором, кажуть в тутешній сільській раді. Біля самого кордону тут притулились кілька магазинів, кафе, два готелі, обмінники, представництва страхових компаній - усе для того, аби зробити перетин кордону комфортнішим. 

І хоча на перший погляд село виглядає заможним: охайні будинки, добра рівна дорога і тротуари, у селі нарікають, що усе це руйнується. "Усю інфраструктуру села реконструювали до Єврочемпіонату з футболу 2012 року. Але зараз ці дороги розбивають фури. І туристи залишають величезні купи сміття. Щодня доводиться вивозити до п'яти тон", - розповідає сільський голова Шегинів Ігор Кривейко. А ще нарікає на загазованість повітря через автомобільні черги до кордону. Це як плата за переваги і можливості, які мають прикордонні села. 

Але попри залежність від кордону, ставлення до можливого безвізового режиму тут двояке. З одного боку, тут тішаться перспективі. "Це, однозначно - ріст прибутків наших селян. Туристи зупиняються, купують продукти, залишаються на ніч - це добре", - каже сільський голова.  Але є й інший бік: самому селу користі від цього не так багато. "Більшість підприємців у нас - на єдиному податку. Це означає, що навіть якщо і зростуть їхні прибутки, бюджетні надходження села не збільшаться", - продовжує Ігор Кривейко.

Вся Європа замість 30 кілометрів біля кордону

Малі підприємці села справді радіють. І навіть не стільки з можливих прибутків, скільки з нових можливостей. Як-от підприємець Петро Калита, який має у Шегинях свій магазин, а безвізу чекає як манни з неба. Відслідковує кожну новину з цієї теми. Дуже хвилюється, як чує про чергове перенесення розгляду питання. І це при тому, що чоловік, як усі мешканці прикордонних територій, має картку малого прикордонного руху. "Так, я маю такий документ. Але він дозволяє пересуватись по Польщі лише на 30 кілометрів. Один кілометр більше - і будьте здорові, ануляція картки. А хочеться побачити більше. Безвізовий режим, однозначно, дасть нам більші можливості", - каже він. 

Прогнозує, що наплив туристів принесе прибутки і його бізнесові. "Звичайно, що будуть більші потоки. Люди будуть їхати більше: хтось в гості, хтось - на розпродажі, хтось просто з цікавості", - каже підприємець. Сам має партнерів з Норвегії, тому, каже, з задоволенням з'їздив би до них. 

Туризм, шопінг, але не робота

Цікавих побачити як там, за кордоном - з безвізовим режимом буде, справді, багато. Так кажуть в громадській ініціативі "Європа без бар'єрів". "За даними Міграційної служби, в Україні два мільйони громадян вже мають на руках нові біометричні паспорти. Це означає, що якщо люди їх виготовляли, значить мають плани ними скористатись", - каже аналітик організації Катерина Кульчицька. Але вона наголошує, що користуватись безвізовим режимом зможуть лише ті, хто їдуть за кордон з туристичною метою, на конференції, до родичів, на шопінг.

"Звичайно, існують певні ризики, що частина буде їхати на заробітки, але їх кількість буде в межах норми. Якогось сплеску нелегальної міграції, на кшталт сирійського - не буде," - прогнозує експерт. Принаймні досвід Молдови, яка вже пройшла такий шлях, показав, що загрози відносно невеликі, вказує експертка. Тим часом у Польщі кажуть, що не бояться українських заробітчан, а навпаки - чекають. Нещодавно віце-прем'єр Польщі Матеуш Моравєцький заявив, що їм потрібна буде робоча сила через те, що самі поляки шукають вищих заробітків у Великобританії чи Норвегії. За підрахунками польського уряду, до 2020 року з польського ринку праці можуть піти щонайменше 750 тисяч працівників. Їхні місця можуть зайняти українці. Але їхати вони зможуть не за безвізовим режимом, а через лише оформлюючи робочі візи.

Черги стануть ще більшими?

Але за це благо перетинати кордон без віз, імовірно, доведеться платити часом. На кордоні можуть бути черги, прогнозує Катерина Кульчицька. Це підтверджують і в прикордонній службі України. Черги є вже і нині, і здебільшого, через автомобілі на іноземній реєстрації, яким треба раз на 5-10 днів перетинати кордон. Буває, що на пункті пропуску чекає по 200-300 автомобілів. Чи готові прикордонники до ще більшого навантаження?  "Це не стане для нас несподіванкою, вже два роки говорять про безвізовий режим, тому ми готові. Ми вже зараз пропускаємо на 30 відсотків більше транспорту від своєї пропускної здатності. В рік це десь сім мільйонів автомобілів", - каже речник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби Володимир Шеремета. Тому наразі добирати там більше  працівників не планують. Полегшити перетин кордону зможе хіба відкриття нових пунктів пропуску. Наразі поляки ведуть мову про Нижанковичі- Мальховіце в Старосамбірському районі Львівщини. Там вже підготували документацію і будівельні роботи незабаром мають розпочатись. Цей пункт пропуску має трохи розвантажити сусідні переходи: Шегині-Медику та Смільницю-Кросцєнко. Також польська сторона планує реконструювати пункти пропуску в Шегині та Краківці, що також може зменшити черги, якщо раптом українці захочуть масово користуватись безвізовим режимом.