Азартні ігри в ЗСУ: тонка грань між розрядкою та залежністю
6 квітня 2024 р.
"Хочу звернути вашу увагу на шкоду, яку гральний бізнес завдає українській армії та українському суспільству", - йдеться в онлайн-петиції на сайті президента України військовослужбовця 59-ї окремої мотопіхотної бригади Павло Петриченка, зареєстрованій у кінці березня. Він заявляє про "непоодинокі випадки, коли ігрозалежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, або ж здають в ломбарди дрони та тепловізори".
Автор петиції просить обмежити доступ до онлайн-казино для військовослужбовців на час воєнного стану. А також заборонити гральному бізнесу використовувати воєнну символіку у своїй рекламі та поширювати інформацію про власну благодійність на користь армії. На його думку, гральний бізнес користується вразливістю військовослужбовців.
Читайте також: Психотерапія для військових з ПТСР. Психоделіки допоможуть?
Реакція на петицію щодо азартних ігор в ЗСУ
Протягом дня петиція зібрала понад 25 тисяч голосів, необхідних для розгляду президентом. Того ж вечора у своєму відеозверненні президент Володимир Зеленський заявив, що доручив очільникам РНБО, СБУ, Держспецзвʼязку і мінцифри зібрати аналітику щодо грального бізнесу. Згодом він анонсував кроки, які "додадуть необхідного контролю над галуззю".
Водночас голова Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей Іван Рудий у відповідь на петицію заявив, що "ніхто не може заборонити участь в азартних іграх", адже це "конституційне право кожного". Комісія, яку він очолює, була створена у 2020 році, після того як гральний бізнес в Україні став легальним. Комісія займається ліцензуванням і регулюванням азартних ігор, а також вносить гравців до реєстру осіб із обмеженим доступом до азартних ігор. Тим, хто потрапляє в цей список, обмежують доступ до ліцензованих офлайн- і онлайн-казино.
За інформацією Рудого, наразі у реєстрі майже 6000 осіб. "За законом, внести гравця до списку можуть члени сім’ї першого ступеня споріднення. Командири, приміром, зробити це не можуть. Їх немає в переліку", - додав очільник комісії. На початку цього року він пропонував внести зміни до законодавства, аби дозволити командирам батальйонів вносити бійців, які мають ігрову залежність, до відповідного реєстру.
Тим не менш, за тиждень після оприлюднення петиції військовослужбовця Павла Петриченка це питання почали розглядати у Верховній Раді. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики схвалив законопроєкт про боротьбу з лудоманією. За словами нардепа Ярослава Железняка, законопроєкт передбачає, зокрема, обмеження доступу до азартних ігор "для потенційно вразливих категорій населення на період воєнного стану". Документ ще мають розглянути депутати.
Лудоманія в українському війську
"Майже у кожному батальйоні можна знайти людину, яка зловживає азартними іграми - онлайн-казино чи букмекерськими платформами", - в інтерв'ю DW каже командир взводу 92-ї окремої штурмової бригади Артем Осипян. У цивільному житті він працював психологом, який спеціалізується на залежностях, зокрема від азартних ігор. "За статистичними даними, до лудоманії більше схильні чоловіки, - пояснює Осипян. - Наразі велика кількість чоловіків на службі. Крім того, деякі з них пішли до війська у пошуках заробітку. Тому можна спробувати припустити, що в ЗСУ є певна кількість людей, які схильні до лудоманії".
Читайте також: "Підтримати, але не зробити вразливим". Психологічна допомога на фронті
Військовослужбовець зустрічав побратимів, які зловживали азартними іграми, і намагався їм допомогти. "Пробував поговорити. Але це закінчувалося тим, що казали: все під контролем і взагалі не твоя справа", - згадує Осипян. Проте, на його думку, лудоманія є проблемою не лише для бійця і його сім'ї, а й для підрозділу, в якому він служить. Адже військовий починає позичати і не повертати гроші, що впливає на довіру до нього.
В умовах бойових дій азартні ігри є таким самим способом розрядки, як алкоголь і секс, пояснює Олег Гуковський, начальник групи контролю бойового стресу 67-ї окремої механізованої бригади. "Багато адреналіну в крові. Дуже потужна напруга. І треба швидко розрядитися, бо ця напруга нестерпна", - каже Глуховський. Крім того, за його словами, чимало військовослужбовців мають легку черепно-мозкову травму, або контузію, що робить їх більш вразливими психічних розладів, зокрема залежностей. При цьому азартні ігри через онлайн-формат є легкодоступними і широко розрекламованими, додає психолог.
Лікування лудоманії в Україні
Лікування лудоманії на фронті неможливе, вважає командир взводу Артем Осипян. Адже боєць має необмежений доступ до азартних ігор, а також потребу в цьому як способі зняти стрес. Навіть якщо командир зверне увагу на цю проблему, він навряд знайде спеціаліста, який зможе надати допомогу в умовах служби, каже Осипян. "Такого бійця не комісують, - переконаний військовослужбовець. - Якщо він прийде і скаже: "Я - ігроман", йому скажуть: чувак, просто візьми себе в руки. У нас тут і з важчими проблемами не комісують".
У державному центрі "Лісова поляна", який спеціалізується на психологічній реабілітації військовослужбовців, наразі немає пацієнтів із лудоманією, у коментарі DW каже психіатр закладу В'ячеслав Заіка. "У нас не вистачає ліжок для пацієнтів у гострих станах. А ігрова залежність не потребує невідкладної медичної допомоги", - пояснює лікар. Водночас він визнає, що лудоманія є поширеною серед військовослужбовців.
Читайте також: Невидимі поранення. Психологічна реабілітація військових
Деякі бійці самостійно звертаються до приватних реабілітаційних центрів, каже DW Олег Лепеха, який очолює один із таких закладів. Для цього вони беруть відпустку або відпрошують у командирів, каже Лепеха. За його спостереженнями, такі пацієнти вже мали певні залежності, однак військово-лікарські комісії визнали їх придатними і призвали на службу. "А потім мені дзвонять командири і питають, що з ним робити", - додає Лепеха.
Читайте також:"Я прийшов у військо вільною людиною, а став кріпаком". Як військові звільняються зі служби
Азартні ігри в Україні: контроль чи заборона?
Після легалізації грального бізнесу у 2020 році кількість пацієнтів із лудоманією збільшилася, стверджує директор реабілітаційного центру Олег Лепеха. Він вважає, що азартні ігри мають бути забороненими. Обмеження, спрямовані на військовослужбовців, не вплинуть на загальну ситуацію, переконаний Лепеха. Командир взводу Артем Осипян також висловлюється за заборону грального бізнесу, але лише на час війни. "Можливо, це буде радикальним рішенням, яке не сприяє економічним свободам. Але у нас воєнний стан", - каже військовослужбовець і вважає таке обмеження виправданим.
Психіатр "Лісової поляни" В'ячеслав Заіка не бачить сенсу в обмеженні або забороні грального бізнесу. "Що почалось після сухого закону, введеного Горбачовим? Розквітнуло самогоноваріння. Тобто якщо суспільство має попит, то знайдуться схеми, як цей попит задовольнити. Це не боротьба, а імітація боротьби", - вважає лікар.
Військовий психолог Олег Гуковський, який підтримує заборону грального бізнесу, водночас не вважає, що лише це вирішить проблему із залежностями. "Які існують альтернативи? Ми маємо говорити про побудову якісної психологічної допомоги у війську, про якісне дозвілля для військових. Про підтримку сімей військовослужбовців. Щоби військові мали сенс і бачення майбутнього, а не жили одним днем", - висновує Гуковський.