Вибори у Франції. До чого призведе ризикована гра Макрона?

"Це досить дивно, що Макрон вирішив розпустити Національну асамблею (нижню палату парламенту Франції. - Ред.). Я не знаю, що й думати", - сказав DW чоловік на ім'я Жан-Поль у центрі Парижа, наступного дня після виборів до Європарламенту. Жан-Поль - не єдиний, хто дивується з цього приводу. Президент Франції Еммануель Макрон ошелешив всю країну, включно з членами його власної партії "Ренесанс", коли днем раніше розпустив французький парламент і призначив позачергові вибори. Вони пройдуть у два тури: 30 червня і 7 липня.

Несподіваний крок було зроблено після того, як проєвропейська партія Макрона "Ренесанс", раніше відома як La France En Marche! ("Уперед, Республіко!"), зазнала нищівної поразки від ультраправого "Національного об'єднання" (НО) на виборах до Європарламенту, що ще більше ускладнило ситуацію всередині країни. Партія націоналістів і євроскептиків, яка виступає проти міграції, і чиєю лідеркою впродовж 10 років була Марін Ле Пен, перш ніж 2022 року передати кермо влади її нинішньому лідеру Жордану Барделлі, набрала понад 30 відсотків голосів, що вдвічі більше, ніж у "Ренесансу" (15 відсотків).

9 червня ввечері, коли стали відомі результати виборів, президент Франції заявив, що "крайні праві - це і зубожіння французів, і погіршення становища нашої країни". "Наприкінці цього дня я не можу поводитися так, ніби нічого не сталося", - сказав Макрон, додавши, що "повертає людям вибір".

Французи мають вирішити самі

На думку парижанина Жан-Поля, позачергові вибори, можливо, були б хорошим рішенням. "Йому буде дуже важко створити хороший уряд, тож давайте прояснимо ситуацію просто зараз, а там подивимося", - сказав він. "Чи захочуть французи підтримати крайніх правих, чи продовжити європейський шлях, вирішувати будуть самі французи", - додав співрозмовник.

Позиція Макрона безпосередньо не залежить від результатів майбутніх парламентських виборів: він виграв президентські вибори 2022 року у Марін Ле Пен, забезпечивши собі другий і останній п'ятирічний термін. Але на кону контроль над парламентом, де партія Макрона втратила більшість у 2022 році.

10 червня "Ренесанс" звернулася до інших центристських сил із закликом об'єднатися проти НО найближчими тижнями. Якщо ультраправа партія здобуде більшість у законодавчому органі Франції наступного місяця, Макрон може бути змушеним призначити лідера "Національного об'єднання" Барделлу своїм п'ятим прем'єр-міністром.

Виправданий ризик чи божевільна авантюра?

У неділю шокуюча заява Макрона стала головною сенсацією виборів до Європарламенту, а аналітики по всій Європі намагалися зрозуміти, що за гру веде французький президент. Муджтаба Рахман, експерт з ЄС із консалтингової компанії Eurasia Group, назвав це "розрахованим ризиком або божевільною авантюрою".

Макрон, схоже, розраховує на більш високу явку і більш обережне голосування на майбутніх національних виборах, написав Рахман 10 червня в соціальній мережі X. Вибори до Європарламенту часто використовуються виборцями для висловлення критики непопулярних національних урядів. У будь-якому разі, Макрон, рейтинг несхвалення якого в країні становить 65 відсотків, найімовірніше, був би змушений піти на дострокові парламентські вибори під час спроби ухвалити бюджет на 2025 рік наприкінці цього року, додав Рахман.

Макрон прагне "кинути виклик опитуванням"

Павел Зерка з аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин в інтерв'ю DW підкреслив, що президент ризикує пропрацювати останні три роки свого терміну "під тінню цього результату, де він явно програв Марін Ле Пен". Макрону довелося б змиритися з тим, що вона "неодноразово закликала б його до дострокових виборів і намагалася делегітимізувати його кабінет", додав він.

Тому французький президент, відомий своєю упевненістю, грандіозними задумами і промовистими висловами, вирішив перейти в наступ. "Макрон вірить, що зможе кинути виклик результатам опитувань, поставивши Францію перед суворим вибором: між проєвропейським, проукраїнським і центристським статус-кво та екзистенціальним ризиком вкрай правого уряду, що залишається запекло антиєвропейським і має історію, пов'язану з підтримкою Володимира Путіна", - зазначає аналітик Рахман.

За прикладом Іспанії?

Французький президент, ймовірно, вирішив наслідувати приклад прем'єр-міністра Іспанії Педро Санчеса, який торік поставив на карту свою кар'єру на позачергових виборах, у яких він переміг. Однак Зерка зазначив, що якщо цей крок не принесе Макрону успіху, то у виграші опиняться Ле Пен і її 28-річний наступник Барделла, а їхні позиції наразі надзвичайно сильні.

"Ми не можемо виключити сценарій, за якого вплив Ле Пен на французьку політику зростатиме дуже швидко, якщо вона увійде до складу наступного уряду після виборів у червні", - вважає експерт.

Які наслідки для Європи?

Майбутні парламентські вибори матимуть наслідки далеко за межами Франції. Якщо ультраправі здобудуть перемогу, Франція стане ще однією європейською країною - після Італії та Швеції - в якій в уряді опиниться вкрай права партія.

Читайте також: Європа обрала Європарламент - що тепер?

Результати виборів до Європарламенту також завдали серйозного удару по лідерах у Берліні, тим самим вплинувши на політичний тандем двох наймогутніших країн Європейського Союзу.

Останніми роками Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) спільно просували європейський порядок денний, що передбачає рішучу підтримку України у війні проти Росії і пріоритет кліматичної політики. Оскільки позиції урядів ФРН і Франції похитнулися, обидва політики виглядають менш впливовими перед боротьбою за найвищі посади в ЄС, яка настане за виборами до Європейського парламенту.

Але в Парижі проблеми мають більш локальний характер. Ще одна співрозмовниця DW каже, що злиться на Макрона за його ризиковану гру. "Я не впевнена, що він зможе перемогти. Я не зовсім розумію, навіщо він це зробив, тому що, як мені здається, це шлях для ультраправих в уряд", - сказала вона.