Фармакомпанія Stada поскаржилася уряду ФРН через Україну

Постачання до України західних ліків опинилося під загрозою, вважає голова великого німецького виробника дженериків Stada Петер Ґольдшмідт (Peter Goldschmidt). Тому він б'є на сполох і просить допомоги в уряду Німеччини. "Будь ласка, перешкодьте відходу міжнародних фармацевтичних компаній з українського ринку", - йдеться у листі, надісланому канцлеру ФРН Олафу Шольцу (Olaf Scholz) та віцеканцлеру, міністру економіки Роберту Габеку (Robert Habeck). Про нього 4 квітня докладно розповіла агенція Reuters.

Читайте також: Німецька METRO поки не збирається йти з Росії - навіть через рік війни

Stada може віддати перевагу Росії

Гендиректор Stada стурбований через вимоги з боку української влади не постачати ліки на російський ринок (і тим самим теоретично російській армії, яка воює в Україні) і, як ідеться в листі, погрожує позбавити допуску на український ринок фармацевтичні компанії, що продовжують працювати в Росії.

"У найгіршому разі це означало б, що українські пацієнтки та пацієнти раптово втратять життєво важливі медикаменти, оскільки Stada та інші виробники будуть змушені припинити виробництво та збут своєї продукції", - пише Петер Ґольдшмідт, виступаючи фактично від імені всієї галузі, хоча під листом, який має у розпорядженні Reuters, стоїть тільки його підпис.

З такого формулювання випливає, що німецька компанія поставлена перед жорстким вибором, і що вона може віддати перевагу збереженню присутності і виробництва в Росії та відмовиться від роботи в Україні. Більше того, Петер Ґольдшмідт явно виходить з того, що "інші виробники" вчинять так само. Проте Stada, наголошує керівник компанії, дуже хотіла б продовжити роботу на українському ринку.

Читайте також: Понад рік війни і санкцій: чому деякі західні гіганти ідуть з РФ тільки зараз?

"Тому ми знову просимо Вас про підтримку та про чіткі сигнали на адресу України задля зміцнення позицій німецьких підприємств, що працюють у цій країні", - звертається голова компанії до Олафа Шольца та Роберта Габека, цього разу фактично беручи на себе роль представника усієї німецької бізнес-спільноти в Україні.

Оскільки лист, за даними Reuters, датований 21 березня, можна виходити з того, що міністр економіки ФРН був із ним ознайомлений, коли 3 квітня прибув із візитом до Києва. Однак не зрозуміло, чи згадувалася порушена фармацевтичною компанією тема під час двосторонніх переговорів в Україні. Щоправда, 5 квітня пресслужба міністерства у відповідь на запит Reuters підтвердила, що лист отримано, що проблема виникла вже деякий час тому, і що стосовно цієї теми "відбувається діалог з українським урядом".

Для Stada Росія - другий за важливістю ринок після Німеччини

Stada - далеко не єдина німецька та взагалі західна фірма, що після вторгнення Росії в Україну опинилася перед складною дилемою. Або, інакше кажучи, намагається всидіти на двох стільцях. У такій ситуації перебуває, наприклад, німецький торговельний концерн Metro, про що повідомляла DW. Схожість полягає у тому, що для цих компаній бізнес у Росії за останні два десятиліття набув надзвичайно великого значення.

Компанія Stada, яка у світі має 16 виробничих майданчиків і понад 13 тисяч співробітників, продає свою продукцію приблизно в 120 країнах. Однак російський ринок став для неї другим за важливістю після рідного німецького - і залишився ним у 2022 році, забезпечивши приблизно 15 відсотків від глобальної сумарної виручки у 3,8 мільярда євро. У цьому немає порушення західних санкцій, оскільки їх з гуманітарних міркувань не поширили на ліки та медичну продукцію. Дуже показово, що медикаменти стали у 2022 році головною статтею німецького експорту до Росії.

Читайте також: Європейський центробанк посилив тиск на Raiffeisen через бізнес у Росії

Особливість Stada полягає у тому, що основну частину призначеної для російського ринку продукції вона виробляє у самій РФ. Компанії з містечка Бад-Фільбель поблизу Франкфурта-на-Майні належать у Росії два заводи: "Нижфарм" у Нижньому Новгороді та "Хемофарм" в Обнінську в Калузької області.

На сайті російського підрозділу зазначається, що Stada є найбільшим інвестором у фармацевтичну промисловість РФ, вклала у її розвиток за останні 17 років понад мільярд доларів США і забезпечує понад 2 400 робочих місць. На російському ринку вона пропонує понад 120 найменувань лікарських засобів (у тому числі "Аквалор", "Вітрум", "Кардіом", "Ксефокам", "Левомеколь", "Снуп").

Завод у Білій Церкві Stada купила у 2019 році

Масштаби бізнесу в Україні значно скромніші. Власне, рішучу експансію на українському ринку Stada розпочала тільки у 2019 році після купівлі заводу компанії "Біофарма" у місті Біла Церква південніше від Києва. Це інвестиційне рішення було ухвалене у відповідь на вимогу українського уряду припинити постачання ліків із російських заводів компанії, нагадує Петер Ґольдшмідт у своєму листі.

Німецька компанія вклала десь 60 мільйонів євро у придбання підприємства та ще близько 10 мільйонів євро у його модернізацію і, за її власними даними, стала одним з найбільших інвесторів в українську фармацевтичну промисловість.

Однак зараз через "неясну ситуацію" нові інвестиції поки не плануються, зазначає глава Stada у своєму листі до уряду ФРН, оскільки компанія "не має довгострокової впевненості у тому, що ми зможемо і в майбутньому продавати свою продукцію в Україні". Тому Петер Ґольдшмідт і спробував отримати у Берліні політичну підтримку на найвищому рівні.

Допомога українським співробітникам та біженцям

Завод у Білій Церкві у лютому минулого року - після початку війни Росії проти України - з міркувань безпеки тимчасово припинив роботу, але потім відновив виробництво ліків. У річному звіті Stada за 2022 рік, опублікованому 6 березня 2023 року, наводяться заходи, вжиті компанією для підтримки своїх українських співробітників та загалом населення України.

Так, за цими даними, компанія безоплатно надала сотні тисяч наборів медикаментів на понад 10 мільйонів євро також і комунальним некомерційним підприємствам Київщини та пожертвувала Дитячому фонду ООН ЮНІСЕФ 200 тисяч євро на підтримку українських біженців. Вона також прицільно допомагала біженцям з-поміж своїх українських співробітників у пошуку житла та з працевлаштуванням у дочірніх фірмах компанії в різних країнах та в її штаб-квартирі. Крім того, усім приблизно 500 українським співробітникам після початку війни були виплачені зарплати на шість місяців уперед.

Читайте також: Кадровий голод у Німеччині: яких фахівців бракує і чи допоможуть мігранти

"Stada, звичайно, і надалі стоятиме на боці України як надійний партнер, готуватиме кваліфіковані кадри для системи охорони здоров'я і одночасно як значний роботодавець і платник податків робитиме важливий внесок в економіку країни", - наголошується в річному звіті акціонерного товариства.

Однак там же зазначається і те, що компанія, дотримуючись усіх чинних міжнародних санкцій, продовжить роботу в Росії, оскільки "намагається забезпечити постачання людей медикаментами, незалежно від їхньої національності".