ГУР vs СБУ: зірвані місії чи погані комунікації?

Головне управління розвідки міністерства оборони (ГУР МО) та Служба безпеки України (СБУ) 23 січня поширили спільне фото своїх очільників: з кам'яними обличчями ті пліч-о-пліч позували перед мапою країни. "Кирило Буданов та Василь Малюк провели спільну робочу нараду (…) Керівники двох відомств координують свої дії (…) Чутки про нібито непорозуміння між керівниками - ворожі наративи", - йшлося в супровідних повідомленнях відомчих пресслужб.

А чутки ширились другий тиждень після того, як американське видання Wall Steet Journal пролило світло на загадкову історію вбивства у березні 2022 року Дениса Кірєєва - члена української делегації на перших воєнних перемовинах з РФ. ГУР називала покійного героєм, а СБУ - зрадником.

Читайте також: Буданов: Я вірю фактам, що Кірєєв був вбитий в автівці СБУ

2022: Банкір-перемовник

Про те, що співробітники СБУ вбили Кірєєва при затриманні в Києві, першим 5 березня 2022 року повідомив народний депутат та колишній журналіст Олександр Дубінський. Він знав загиблого як топменеджера великих держбанків та дивувався, як той взагалі потрапив в українську делегацію з перемовин з Росією. Пізніше кілька видань з посиланням на джерела у спецслужбах написали, що СБУ застрелили Кірєєва через підозру в держзраді.

Тоді ж ГУР у своєму повідомленні згадала Кірєєва як одного з трьох штатних співробітників, які загинули під час виконання спецзавдання. "Це були професіонали, віддані своїй справі та захисту України", - наголошували розвідники.

І от, майже рік потому, Кирило Буданов розповів WSJ, що за його завданням Кірєєв 2021 року проник у російську військову розвідку і приносив цінні відомості. Зокрема, напередодні російського вторгнення повідомив про плани висадити десант в аеропорту "Антонов". На перемовини Кірєєва також відправив очільник ГУР - адже той ніби був знайомий з двома членами російської делегації. "Головне завдання, яке ми йому поставили - це затягнути процес для того, щоб виграти час", - пояснював Буданов і в інтерв’ю "Радіо Свобода".

За словами керівника розвідки, у день убивства Кірєєв мав залізницею їхати на новий раунд переговорів у Білорусь. Та перед поїздом його покликали на термінову зустріч в управління контррозвідки СБУ. Неподалік від будівлі спецслужби автівку розвідника зупинив сбушний спецназ, Кірєєва затримали, посадили в мікроавтобус, а за кілька кварталів застрелили і викинули на вулицю.

Смерть Кірєєва як убивство нині розслідує Державне бюро розслідувань. СБУ і досі не назвала своєї версії подій. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що причиною смерті Кірєєва стала "погана комунікація між спецслужбами". Буданов відкидає і це пояснення, і закиди щодо роботи загиблого на Росію. Він каже, що знає імена убивць і певен, що ті свідомо хотіли зірвати місію Кірєєва на перемовинах.

2015: Буддист-терорист

"Інколи такі страшні випадки вже траплялися. Не такі страшні, як цей. Але проблеми були і раніше", - говорить Буданов про вбивство.

Протистояння між секретними службами зазвичай теж втаємничені, втім привертають увагу, коли переростають у перестрілки посеред міста. Так сталося і 10 грудня 2015 року, коли СБУ відзвітувала про "спецоперацію з припинення діяльності диверсійно-розвідувальної групи" - під час штурму квартири на столичній Оболоні загинув боєць спецназу "Альфа", ще одного тяжко поранили. Командира ДРГ спецназівці застрелили нібито у відповідь.

Тоді СБУ затримала ще сімох учасників групи, у тому числі трьох громадян РФ. За інформацією спецслужби, на замовлення ФСБ вони нібито готували теракти в українських містах з метою дестабілізації ситуації. Та коли стало відоме ім'я вбитого командира, його знайомі почали сумніватись у цій версії.

Читайте також: Заарештовані в Україні росіяни: до кого (не) байдужа Москва

50-річний Олексій Мужчиль одним був відомий під псевдонімом "Дорже Жамбо" як співзасновник першої в Донецьку буддійської громади, іншим - під позивним "Лісник" як провідник націоналістичної організації "Тризуб". За його власними словами, Мужчиль воював у Чечні на боці місцевих сепаратистів, а з 2014 року - у складі добровольчих загонів "Правого сектора". У публічних дописах він таки дійсно критикував українську владу, президента Петра Порошенка та навіть закликав до збройної боротьби проти них.

Одна із затриманих росіянок - Ольга Шевельова - підтверджувала, що група під керівництвом "Лісника" справді планувала диверсії. Втім, не в Києві та Харкові, а на окупованих територіях Донбасу та у РФ. "Лісник" казав, що ми працюємо легалізовано - разом із Головним управлінням розвідки міністерства оборони України. Ще на базі ми підписали документ про співпрацю з ГУР", - розповідала вона "Фактам" після виходу з в'язниці. Остаточного вироку у справі про ймовірний тероризм групи немає і досі.

2020-2021: "незаконне збройне формування", а також ДРГ і ПВК

За п'ять років перестрілка із затриманням ДРГ повторилась у Києві тільки без жертв. 8 липня 2020 СБУ затримала на Позняках Андрія Байдала з позивним "Швед", якого російські медіа називали організатором замахів на ватажків самопроголошеної "ДНР", у тому числі й Олександра Захарченка. Наступного ранку "Альфа" нібито взяла штурмом базу "незаконного збройного формування" на Донеччині - там вони затримали вісьмох бійців та вилучили арсенал незаконної зброї.

За кілька місяців, вийшовши з тюрми, полковник ЗСУ Михайло Ніколов розповідав "Цензор.нет", що "НЗФ" "Шведа" було насправді секретним диверсійним загоном ГУР. Затримання СБУ, за його словами, нібито зірвало підготовку до зухвалої спецоперації зі звільнення українських полонених із донецької тюрми "Ізоляція". "СБУ знала про цілі нашої операції ще з серпня 2019 року", - стверджував військовий. В лютому 2022 року справу проти групи "Шведа" закрили.

Незаконним збройним формуванням СБУ називало приватну військову компанію Donbass Battalion Corp Семена Семенченка- авантюрного командира одноіменого батальйону на початку АТО, а потім народного депутата. У березні 2021 року СБУ звинуватила його у незаконному зберіганні зброї, а пізніше - в обстрілі з гранатомета редакції телеканалу "112". Семенченко стверджував, що насправді він готував партизанські загони - за кураторства військової розвідки. Зрештою, після російського вторгнення за звільнення командира "Донбасу" клопотав перед судом і керівник ГУР Кирило Буданов. Семенченка відпустили під домашній арешт, втім час від часу дозволяють поїздки на фронт "для планування і реалізації військових операцій", розповідав він BBC.

Експорт-імпорт зброї

Конфлікт між "чекістами" та розвідниками триває від самого створення ГУР міністерства оборони, розповідав у кількох інтерв'ю перший очільник управління Олександр Скипальський. Втім, це не заважає їм обмінюватись кадрами і агентурою - сам Скипальський свого часу прийшов у військову розвідку з СБУ, а потім повернувся до спецслужби.

За його словами, предметом суперечок між секретними відомствами від початку був експорт української зброї - розпродаж радянських запасів у 1990-2000-і мав принести державі мільярди доларів. Та, за висновками парламентської комісії, арсенали розкрадились на очах, незаконна торгівля раз у раз призводила до міжнародних скандалів. Зрештою, контроль над операціями дістався СБУ, тож чи не всі українські торговці зброєю та посередники були агентами спецслужби.

Читайте також: Найгучніші скандали з постачанням української зброї

Таким себе називав, зокрема, Борис Герман - співвласник збройного підприємства "Шмайсер", якого СБУ влітку 2018 обвинуватила у замовленні вбивства у Києві російського публіциста Аркадія Бабченка. Щоправда, вбивство спецслужба інсценувала сама, проте її тодішній очільник Василь Грицак стверджував: спецоперація дозволила отримати список з ще близько 40 людей, яких за посередництва Германа мали намір убити російські спецслужби.

Герман визнав провину у суді та стверджував, що теж імітував замовлення, щоб викрити справжнього агента ФСБ - свого товариша та бізнес-партнера В'ячеслава Пивоварника. Той нібито жив у Москві і працював на таємничий "фонд Путіна". Пивоварник у відеозверненнях з-за кордону називався агентом розвідки і запевняв, що його підставили.

У розмовах з DW він розкривав ім'я свого куратора та ділився копіями збройних експортних контрактів, до яких був долучений. У Росії він нібито збирав інформацію про оборонне виробництво, а пізніше отримав завдання спровокувати оточення Путіна на замовлення вбивств. Коли це не вдалося, замовником проголосили самого Пивоварника. Втім, ГУР так і не визнало його своїм агентом, у Києві його намагались судити заочно та зв'язок зі шпигуном обірвався.

Читайте також: Рік справі Бабченка: запитання без відповідей

Зі зброєю, але вже з її імпортом, пов'язаний іще один епізод навколо батальйону "Донбас". Семенченка та його товариша Євгена Шевченка, відомого своєю участю у кількох викривальних розслідуваннях НАБУ, СБУ обвинуватила ще й у контрабанді клістронів - важливих елементів систем наведення зенітно-ракетних комплексів С-300. Клістрони вироблялись у РФ, з початком війни на Донбасі Кремль заборонив їх експорт до України, тож роками їх доводилось купувати незаконно, розповідав Шевченко.

За завданням ГУР, він на початку 2021 року дістав два комплекти дефіцитних приладів і нібито налагодив канал з постачання ще десятків. Та у березні Шевченка й Семенченка заарештувала СБУ. У спецслужбі стверджували, що спільники продавали клістрони оборонним підприємствам в кілька разів дорожче, ніж купували. Підозрювані ж обурювались, що слідчі публічно розкрили деталі поставок, зруйнувавши напрацьовану схему та агентів у Росії.