Підсумки "саміту миру": дипломатія і політичні шпагати

У фешенебельному готельному комплексі на горі Бюргеншток у центральній Швейцарії вже не раз писалася історія. Тут регулярно бувають кінозірки і різноманітні знаменитості, проводяться зустрічі впливових політиків. Не вперше тут відбуваються й міжнародні мирні ініціативи. Так, 2002 року представники уряду Судану і повстанців домовилися тут про припинення вогню. 

Підвалини для майбутнього мирного процесу

Нинішня зустріч, присвячена мирному процесу щодо України, хоч і була значно масштабнішою за всі попередні, які мали місце на горі Бюргеншток, але цілі її були дуже скромними. Серед глав держав та урядів, міністрів і дипломатів із понад 90 країн світу не було представників Росії, та й Москва не демонструвала зацікавленості в участі, схиливши до бойкоту і свого союзника Китай. Швейцарці як господарі зустрічі, за власними словами, не розраховували на щось більше ніж закладання підвалин для майбутнього довгого шляху до мирних перемовин. 

Президент України Володимир Зеленський назвав зустріч у Швейцарії "історичною". Зібрати понад 50 світових лідерів під гаслом досягнення миру в Україні - дійсно неабияке досягнення. Так само як і долучити представників ще кількох десятків країн на різних рівнях на тлі зусиль Росії з метою торпедувати участь країн, на які вона має вплив або які мають з нею спільні інтереси. Саміт у Швейцарії став результатом багатомісячної кропіткої дипломатичної роботи. 

Далеко за межами західної "бульбашки"

Дводенний саміт вийшов далеко за рамки "бульбашки" країн Заходу, які традиційно і беззастережно підтримують Україну. У Швейцарії пролунали й заяви від представників країн, які зацікавлені передовсім у пошуку компромісу. Так, президент Кенії Вільям Руто засудив Москву за агресію проти України, але й закликав "всі сторони у цій війні пом'якшити їхні позиції". Своєю чергою, міністр закордонних справ Саудівської Аравії Фейсал бен Фархан Аль Сауд, який лише кількома днями раніше відвідував Москву, у Швейцарії заявив, що сторонам доведеться шукати "важкі компроміси". 

Зустріч на горі Бюргеншток проявила відмінності у баченні шляху до миру між союзниками України і ключовими країнами Африки і Латинської Америки, які мають більш дистанційований погляд на російську агресію. Дуже промовистим був і чималий список країн, які проігнорували саміт або відправили на нього другорядних представників.  

80 країн підтримали територіальну цілісність України

Підсумком саміту стало оприлюднене комюніке, під яким підписалися близько 80 країн, зокрема, всі країни ЄС, Сполучені Штати Америки, Гана, Кенія, Аргентина, Колумбія, Філіппіни, Катар і Гватемала. 

"Війна Російської Федерації проти України, що триває, продовжує спричиняти масштабні страждання людей та руйнування, а також створювати ризики та кризи з глобальними наслідками для світу", - говориться у Спільному комюніке про основи миру, як називається підсумковий документ саміту. 

"Ми підтверджуємо нашу відданість утриманню від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави, принципам суверенітету, незалежності й територіальної цілісності всіх держав, включно з Україною, у межах їх міжнародно визнаних кордонів, включно з територіальними водами, і вирішенню спорів мирними засобами як принципам міжнародного права", - зазначено далі у документі.

Читайте також: Комюніке "саміту миру": що вирішили і які країни приєдналися до нього

Погрози ядерною зброєю - неприпустимі

Учасники саміту також назвали неприпустимими застосування ядерної зброї в контексті війни в Україні або ж погрози її застосуванням. З огляду на глобальну продовольчу безпеку у документі також наголошується на значенні вільного і безпечного торговельного судноплавства та доступу до морських портів на Чорному та Азовському морях. "Українська сільськогосподарська продукція має безпечно та вільно постачатися зацікавленим третім країнам", - наголошується у комюніке.

Ще одним важливим пунктом підсумкового документа став заклик обміняти всіх військовополонених, а також повернути додому усіх депортованих до Росії українських дітей та інших незаконно утримуваних цивільних українців.

Індія, Південна Африка та Індонезія не підписали комюніке

Однак ці вимоги повною мірою не підтримали представники усіх країн, представлених на саміті. Такі важковаговики на міжнародній арені, як Індія, Південноафриканська Республіка, Індонезія і Мексика, не приєдналися до підсумкового комюніке. Дистанційоване ставлення до української мирної ініціативи не стало сюрпризом, адже ці країни хоч і не проігнорували саміт, але відрядили до Швейцарії не лідерів, а пересічних дипломатів або посадовців. 

Не здивований таким розвитком подій і Клод Ракітіс, експерт брюссельського Центру безпеки, дипломатії і стратегії. "Деякі країни не хочуть здіймати хвилі", - зазначив аналітик у розмові з DW. За словами Ракітіса, країни, які не підписали комюніке, намагаються балансувати між Заходом, Росією та Китаєм. 

Напередодні саміту Київ відкрито звинуватив Москву і Пекін у намаганні чинити дипломатичний тиск на низку країн щодо їхньої участі у саміті. Китай, утім, відкинув такі закиди. На думку Клода Ракітіса, кожна з "країн, що балансують", має свої індивідуальні мотиви. Наприклад, Індія залежить від поставок зброї з Росії, а Південноафриканська Республіка вже традиційно підтримує тісні відносини з Москвою. "На цій конференції йшлося про щось значно більше, ніж про Україну. На ній ішлося про збереження міжнародного порядку", - констатував брюссельський експерт.

Зеленський: "Міжнародна підтримка не знижується"

Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів про те, чи він був розчарований тим фактом, що представники низки країн не підписали підсумкове комюніке, прямо не відповів. Натомість він зазначив, що вже сам факт того, що ці країни були представлені на саміті у Швейцарії, є "великим успіхом". Український президент відзначив, що саміт показав світові міжнародну підтримку України, яка залишається високою. 

Оптимізм Зеленського поділяють і союзники України. "Це, безумовно, найбільша і найсильніша міжнародна зустріч з початку війни за участі представників з різних куточків світу, аби обговорити, як нам рухатися до миру в Україні. Це само собою вже вагомо", - прокоментував результати саміту у розмові з DW прем'єр-міністр Ірландії Саймон Гарріс. 

Захід не підтримав російську пропозицію

Напередодні саміту господар Кремля Володимир Путін озвучив свої умови припинення вогню: Київ, мовляв, має відмовитися від чотирьох областей, про анексію яких 2022 року заявила Москва, а також відмовитись від членства в НАТО.

Аналітик Клод Ракітіс у розмові з DW назвав заяви Путіна спробою збити з пантелику і відволікти від саміту у Швейцарії. Канцлер Німеччини Олаф Шольц відкинув вимоги Москви як "несерйозні".
 
"Я не думаю, що Путін у тому становищі, щоби висувати передумови. Реалії такі, що будь-яке мирне врегулювання має відповідати міжнародному праву. Міжнародне право у будь-якому разі поважає територіальну цілісність держави", - нагадав в інтерв'ю DW на полях саміту ірландський прем'єр Саймон Гарріс. 

Читайте також: Зеленський озвучив передумови для проведення другого "саміту миру"

Доведеться залучати Росію. Але як?

Мало в кого зі світових лідерів, які зібралися на горі Бюргеншток у Швейцарії, де на кожному кроці гостей зустрічали величезні банери з написом "шлях до миру", були сумніви, що досягнути цього миру без участі Росії заледве можливо. Однак серед тих, хто зібрався на саміт, не було спільного розуміння того, як саме і коли можливо залучити Росію до мирного процесу. 

"Залишається одне ключове запитання: як і коли Росію може бути включено у процес", - констатувала по завершенні саміту у неділю, 16 червня, президентка Швейцарії Віола Амгерд (Viola Amherd). Вона відзначила, що на конференції на Бюргенштоку з цього приводу лунали різні точки зору. "Найважливішим є наше розуміння, що шлях до миру в Україні має прокладатися на основі міжнародного права", - наголосила глава держави, що прийняла мирний саміт. 

Коли і де буде наступний "саміт миру", поки не відомо. Канада під час зустрічі у Швейцарії анонсувала, що невдовзі планує запросити міністрів закордонних справ усіх небайдужих країн, аби обговорити гуманітарні виклики, перед якими Україна постала на тлі затяжної війни. 

Те, що без залучення Росії жодний мирний процес завершити не вдасться, визнав і глава українського МЗС Дмитро Кулеба. "Моя робота, робота всіх українських дипломатів і ключовий пріоритет президента Зеленського - щоб Україна опинилася за цим столом переговорів у якомога сильнішій позиції", - наголосив Кулеба.