Експерти критикують судовий процес над військовим РФ

Справа російського сержанта Вадима Шишимаріна, якого в Україні засудили до довічного ув'язнення за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни), стала першою з низки кримінальних проваджень про воєнні злочини, які розслідують українські правоохоронці.

За словами міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського, в Україні вже виявлено і зареєстровано близько 20 тисяч воєнних злочинів, вчинених російськими військовими. Як повідомила напередодні генпрокурорка України Ірина Венедіктова, кількість порушених справ, пов'язаних з воєнними злочинами армії РФ, сягає близько 13 тисяч. 63 військовослужбовцям РФ вже повідомлено про підозру, десятеро з них перебувають на території України, сказала генпрокурорка у вівторок, 24 травня, в ефірі українського телемарафону. "Ми будемо рухатися суто у правовому полі і за стандартами міжнародного гуманітарного права", - наголосила вона.

Усі ці провадження рано чи пізно передадуть до суду. Розглядаючи їх, українські судді так чи інакше орієнтуватимуться на першу подібну справу, вважає юрист Віталій Титич, адвокат родичів Небесної сотні та керуючий партнер адвокатського об'єднання "Віталій Титич і партнери". Тож, за його словами, справа Шишимаріна мала бути ідеально розслідувана, а судовий процес за нею проведений неупереджено та прозоро. "У нас немає прецедентного права, утім, ця справа неформально може бути прецедентною для суддів та прокурорів, у ній Генпрокуратура показала свою стратегію і тактику щодо подібних справ", - вважає Титич.

Читайте також: "На лаві підсудних мав би бути Путін": німецька преса про суд у Києві

Надмірний поспіх?

Утім, юрист переконаний, що зразковою справа не стала. Розслідування, на його думку, було неповним, експертизи - поспішними, свідки - дивними. Так, Титич вказує на те, що свідком української сторони обвинувачення чомусь виступив ще один російський військовий - рядовий Іван Матісов, який перебував у тому ж автомобілі, що й Вадим Шишимарін, коли той вбив 62-річного жителя селища Чупахівка Сумської області Олександра Шеліпова пострілом у голову.

Читайте також: Солдат РФ Шишимарін попросив вибачення у вдови вбитого мирного українця

"Були певні процесуальні порушення. Чому Матісов - не на лаві підсудних разом з Шишимаріним, адже вони були разом у момент скоєння злочину? - запитує Віталій Титич. - Очевидно, що обвинувачення не розглядало їх як злочинну групу чи ексцес виконавця. А це важливо для кваліфікації злочину".

Він припускає, що справа розглядалася поспіхом. "Не було жодної необхідності влаштовувати цей цирк терміновості розгляду справи. Треба було дослідити все ретельно і зосередитися на тому, хто віддавав накази", - вважає він. На думку Титича, наслідком поспішного розгляду подібних справ можуть стати позови до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Натомість експерт Регіонального центру прав людини Юрій Усманов поки не бачить перспектив для оскарження вироку Шишимаріну в ЄСПЛ. За його словами, в цій справі важливим також є те, що військовий РФ повністю визнав свою провину в суді й на цю провину не повинна впливати наявність явно незаконного наказу його керівника на вчинення воєнного злочину, адже накази начальника не звільняють підлеглих від зобов'язання дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права.

 "В умовах збройного конфлікту навмисний напад на цивільне населення або окремих цивільних, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях, є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права. Такі дії є воєнним злочином. В українського суду була опція призначати покарання у вигляді довічного ув'язнення, виходячи з кваліфікації злочину", - вважає Усманов.

Правильна кваліфікація злочину

Адвокат засудженого Віктор Овсянніков після виголошення вироку заявив журналістам, що готовий його оскаржувати. Він наголосив, що Шишимарін "виконував наказ", а вирок, за його словами, "не враховує кілька ключових моментів". Натомість прокурор Ярослав Ущапівський не бачить підстав для оскарження. У коментарі DW він висловив упевненість у правильності кваліфікації злочину, скоєного Шишимаріним. "Звісно, все це нове для нас, нове для правоохоронної і судової системи України. Але перед висуненням звинувачення ми консультувалися з міжнародними експертами, і всі вони підтвердили, що саме порушення правил та звичаїв війни є цілком виправданим формулюванням злочину", - сказав прокурор.

Читайте також: Росії закидають геноцид в Україні: які шанси довести це в суді

Вбивство цивільного не завжди є порушенням законів і звичаїв війни, зазначив в інтерв'ю DW експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський. Для того, щоб довести цей злочин, потрібно в першу чергу допитати того, хто віддав наказ, аби з'ясувати причину вбивства, вважає він. Натомість Генпрокуратура України, за його словами, зосередила своє обвинувачення саме на тому, хто виконав наказ. Експерт додає, що одного з тих, хто давав наказ Вадиму Шишимаріну стріляти у беззбройного чоловіка, вбито, а іншого українська сторона вже обміняла.

"Тут дуже важливо визначити, чому російські військові вирішили вбити чоловіка з телефоном в руках. З показів, вони боялися, що ця людина може повідомити іншим про їхнє місце розташування. Вони не вбили жодного іншого цивільного в результаті своїх пересувань. Тут є пограничний момент, коли треба чітко визначити, є це цивільна особа чи особа в цивільному, яка виконує військові завдання. Для цього треба було допитувати тих, хто віддавав наказ", - зазначає Володимир Яворський. На його думку, у випадку з Шишимаріним мова може йти, швидше за все, про умисне вбивство, вчинене групою осіб, чи перевищення повноважень, що призвело до смерті особи. А така кваліфікація злочину не передбачає довічного ув'язнення для обвинуваченого. "Йому мали дати 10-12 років ув'язнення, - вважає експерт. - Адже як тоді засуджувати тих, хто умисно вчиняв звірства, ґвалтував та розстрілював цивільних?"

Правозахисник закликає вже зараз чіткіше прописати статтю 438 Кримінального кодексу України, за якою засудили Шишимаріна, аби уникнути позовів до ЄСПЛ проти України за подібними справами в майбутньому.