Чи подорожчає проїзд у громадському транспорті Києва

Профспілки двох комунальних підприємств Києва - "Київський метрополітен" і "Київпастранс" - вимагають у київської влади підвищити тарифи на проїзд або підвищити дотації з бюджету. Відповідне звернення вони минулого тижня направили до Київської міської держадміністрації (КМДА), яка й ухвалює остаточне рішення про підвищення. У підприємствах підрахували, що на 2021 рік економічно обґрунтований тариф для одноразового проїзду в метро становить 21,05 гривні. Проїзд у трамваї, тролейбусі та автобусі, за цими розрахунками, має коштувати 25,18 гривні, а у міській електричці - аж 78,90 гривні. Це в рази більше за нинішній тариф. На даний момент квиток на одноразовий проїзд на всіх видах комунального транспорту в Києві коштує 8 гривень. DW розпитала експертів, чи вірити розрахункам транспортників та коли можуть підвищити ціну.

Критична ситуація через пандемію

Комунальний громадський транспорт у Києві дотаційний. Аби покривати його видатки, з бюджету міста витрачається понад два мільярди гривень щорічно, заявив мер Києва Віталій Кличко. За 2020 рік метрополітен української столиці отримав збиток у 1,175 мільярда гривень. За прогнозами фінансистів підприємства, цього року очікується збиток у понад 3,4 мільярда гривень. "Київпастранс", якому належать автобуси, тролейбуси та трамваї, торік отримав понад 52 мільйони гривень збитку.

Читайте також: Регулювання цін на пальне в Україні - хто у виграші?

Погіршення фінансового стану на підприємствах пояснюють істотним зниженням пасажиропотоку через пандемію COVID-19 і пов'язані з нею локдауни. Якщо у 2019 році метрополітен перевіз 495 мільйонів пасажирів, то в 2020 році цей показник впав до понад 279 мільйонів. Пасажиропотік "Київпастрансу" торік зменшився на 39 відсотків.

Це призвело до ризику затримки зарплат і скорочення випуску рухомого складу на маршрути, адже основним джерелом доходів є оплата проїзду пасажирами, стверджують профспілки транспортних підприємств. З огляду на це у міста просять або підвищити вартість проїзду, або ж виділити кошти на покриття збитків: метрополітен - понад 1,5 мільярда гривень, "Київпастранс" - майже 2,5 мільярда гривень. DW звернулась до "Київпастрансу" з проханням пояснити, чому в компанії вимагають дотацій, які в 50 разів перевищують минулорічні збитки, однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримала.

Сумнівні розрахунки

Експерти пояснюють поганий фінансовий стан підприємств, у першу чергу, операційною неефективністю, адже ці підприємства, мовляв, хронічно збиткові. Попри це собівартість перевезення пасажирів дійсно могла піднятися через падіння пасажиропотоку, каже у розмові з DW експерт із транспортного планування, директор компанії "A+C Україна" Дмитро Беспалов. "Хоча я ставив би під сумнів оцінки вартості проїзду "Київпастрансу". Для розрахунку беруть витрати підприємства та пасажиропотік. Однак нині "Київпастранс" не може виміряти точний пасажиропотік, адже на повну не працює електронний квиток - віртуальна версія паперового квитка, яка зберігається в базі даних", - зазначає він.

Читайте також: Чи відбивається політична криза між Україною та Білоруссю на торгівлі

На думку Беспалова, те, що паперові талони за проїзд оплачуються готівкою, дає великі можливості для зловживань. "Київпастранс" вимірює пасажиропотік, періодично рахуючи кількість пасажирів у деяких автобусах і екстраполюючи ці дані на всі маршрути. До того ж неможливо перевірити, чи дійсно ці заміри роблять", - каже експерт.

Точно можна сказати, що з моменту останнього здорожчання вартості квитка у 2018 році зросли витрати транспортних підприємств, додає Беспалов: "Наприклад, подорожчала електроенергія, підвищилася мінімальна зарплата і інфляція. Але не втричі".

Чи підвищать ціни?

Наразі невідомо, чи піде міська влада на підвищення цін на проїзд. Тим часом "Київський метрополітен" і "Київпастранс" вже почали передавати КМДА розрахунки економічного обґрунтування заявлених тарифів, повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. "Ці документи передаються в департаменти транспорту і економіки, буде зроблено детальний аналіз розрахунків, і потім ухвалюватимуться ті чи інші рішення", - сказав він. За словами Поворозника, процедура зміни тарифу на проїзд може зайняти від двох до трьох місяців.

Читайте також: Як Україна переходить на громадський електротранспорт

Аналітик транспортного порталу AlltransUA Іван Черниш переконаний, що підвищення тарифів на проїзд все ж таки відбудеться. На це, за його словами, вказує ухвалена кілька місяців тому Київрадою програма розвитку електротранспорту. "Перед тим, як підвищувати вартість квитка у 2018 році, також ухвалили подібну програму, чим обґрунтували підвищення тарифів. У 2019 та 2020 роках таку програму не ухвалювали", - каже він.

У 2018 році економічно обґрунтованим тарифом на одноразове перевезення одного пасажира проїзду на метро називали у метро 8,27 гривні, у наземному транспорті - 8,77 гривні, зауважує Черниш. У підсумку вартість одноразового квитка підняли до 8 гривень. "Нині розрахунковий тариф у понад 20 гривень, але я думаю, що вартість квитка підвищать до 10-15 гривень. Адже нещодавно Кличко озвучив, що собівартість перевезень - 15 гривень. Підняття на більшу величину утворить велику соціальну напругу, та погіршить політичне становище мера. Також за тарифу в понад 20 гривень громадський транспорт почне програвати в ціні колективним таксі", - прогнозує експерт. При цьому невідомо, на яких розрахунках ґрунтується оцінка київського мера.

Усі опитані DW експерти наголошують, що стратегія влади Києва зробити громадський транспорт максимально самоокупним не відповідає практикам багатьох інших великих європейських міст. Наприклад, за даними Варшавського управління транспорту, у столиці Польщі пасажир торік заплатив лише 25 відсотків від собівартості перевезень. "Така модель дозволяє спонукати людей їздити громадським транспортом і менше використовувати авто", - зазначає Черниш.