Смерть поліцейського у ФРН: жалоба й дискусії про депортацію

Новина про те, що у лікарні помер поліцейський, якого поранив ножем афганський біженець, вразила Німеччину і загострила дискусію про те, які заходи потрібні для забезпечення безпеки під час масових заходів. Виходець з Афганістану напав на учасників мітингу антиісламського руху Pax Europa на ринковій площі в центрі Мангайма, внаслідок чого поранень зазнали ще кілька людей. Напад стався за кілька днів до початку у Німеччині чемпіонату Європи з футболу. У зв'язку з трагедією знову почало обговорюватися і ймовірне поновлення депортацій громадян Афганістану на батьківщину.

"Ми в жалобі за нашим колегою - він віддав своє життя, щоб захистити інших, - пишуть на сторінці поліції Мангайма у Facebook колеги загиблого. - Ми глибоко вражені й приголомшені. Ця втрата стосується нас усіх". Під постом поліції - сотні коментарів зі співчуттями.

Жалоба за загиблим поліцейським

"Насильство, з яким ми стикаємося щодня, безжальне, жорстоке, нелюдяне і часто смертельне, - заявив Ральф Кустерер (Ralf Kusterer) з профспілки поліцейських. - Розмірковуваннями про демократію, свободу слова і вираження думок не достукатися ні до злочинців, які не усвідомлюють свою провину, ні до релігійних фанатиків, чий спосіб мислення видається нам зовсім чужим і абсурдним".

Томас Штробль (Thomas Strobl), міністр внутрішніх справ федеральної землі Баден-Вюртемберг, в якій розташований Мангайм, розпорядився розмістити траурну символіку на всіх поліцейських патрульних машинах і не знімати її до похорону загиблого 29-річного колеги. На ратуші Мангайма, на поліцейських катерах, перед відділками поліції та на будівлі земельного міністерства внутрішніх справ приспустили прапори. На знак підтримки своїх земельних колег співробітники федеральної поліції (Bundespolizei) розмістили жалобну символіку на своїх машинах по всій Німеччині.

Співчуття рідним та близьким загиблого поліцейського висловив генеральний секретар німецької ісламської спільноти Milli Görüs Алі Мете (Ali Mete). "Дай Бог його сім'ї та друзям сил і терпіння пережити цю втрату. Ісламська спільнота в жалобі разом з ними. Ваш біль - це і наш біль", - написав Мете і додав, що, разом з тим, відчуває гнів щодо злочинця: "Цей злочин докорінно суперечить нашій вірі та переконанням. Він не може бути виправданий нічим, абсолютно нічим”.

Що відомо про нападника

Про злочинця, 25-річного вихідця з Афганістану, відомо лише те, що в Німеччині він опинився у 2014 році ще підлітком. Він одружений, має двох дітей, мешкає у місті Геппенгайм у федеральній землі Гессен, на обліку в поліції не перебував. Деякі німецькі ЗМІ називають його ім'я - Сулейман А. Нової інформації, зокрема, про мотиви злочинця, немає: аби зупинити чоловіка, який напав на учасників антиісламського мітингу, поліція була змушена застосувати зброю. Він живий, прооперований, але, за словами лікарів, допитати його поки що не можна.

За даними деяких німецьких ЗМІ, у липні 2014 року чоловіку відмовили у наданні притулку в Німеччині, але його не вислали, і він має тимчасову посвідку на проживання у ФРН.

Лідер ліберальної "Вільної демократичної партії" (ВДП), міністр фінансів Крістіан Лінднер (Christian Lindner) у соціальній мережі Х заявив, що "розгніваний тим, що відбувається в нашій країні". "Ми маємо дати відсіч ісламістському тероризму", - заявив Лінднер і пообіцяв збільшити фінансування німецьких органів правопорядку.

"Це вбивство повинно мати жорсткі наслідки, зокрема для тих, хто симпатизує злочинцю", - заявив голова найбільшої у Німеччині опозиційної партії - "Християнсько-демократичного союзу" (ХДС) Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Але водночас він закликав "уникати будь-якого розколу нашого суспільства у всьому його різноманітті".

Читайте також: У Німеччині зросла злочинність. Винні біженці?

У ФРН заборонене носіння деяких видів ножів

Заступник голови парламентської фракції соціал-демократів Дірк Візе (Dirk Wiese), своєю чергою, як терміновий захід запропонував розширити в німецьких містах і комунах зони, які заборонено відвідувати, маючи при собі ніж. Це, за словами депутата, могло б розширити можливості місцевої поліції проводити профілактичні заходи, щоб припиняти дії "радикальних спонтанних злочинців-одинаків".

В уряді ФРН, однак, не бачать необхідності посилювати чинне законодавство щодо холодної зброї. На урядовій пресконференції у понеділок, 3 червня, прессекретар МВС вказав на вже запроваджену заборону, зокрема, на придбання та носіння за межами власного дому ножів певних типів та розмірів - ножів-метеликів, викидних, "фінок" із довжиною клинка більше 12 сантиметрів.

Представник МВС нагадав також про пропозицію міністерки Ненсі Фезер (Nancy Faeser) запровадити повну заборону для пасажирів громадського транспорту мати при собі будь-яку зброю. Процес узгодження щодо цього між владою федеральних земель триває.

Дискусія про депортацію в Афганістан

До рішучіших заходів закликали співголови правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) Аліс Вайдель (Alice Weidel) та Тіно Хрупалла (Tino Chrupalla). Вони вважають, що причиною зростання загроз для життя німецьких поліцейських стала "помилкова міграційна політика та політика щодо забезпечення безпеки". Вони вимагають негайно припинити прийом біженців з Афганістану та поновити депортації до цієї країни, призупинені після приходу до влади в Кабулі талібів у 2021 році.

Читайте також: Війни, Росія, біженці: чому молодь Німеччини - за АдН?

Раніше з такою пропозицією виступав і генеральний секретар ВДП Біджан Джір-Сарай (Bijan Djir-Sarai). Щоправда, висилати на батьківщину він вимагав не всіх афганців, які отримали відмову у наданні притулку в Німеччині, а лише засуджених злочинців чи підозрюваних у намірі вчинити теракт.

Таку вимогу підтримує тепер і соціал-демократ Дірк Візе. "Будь-хто, хто не має німецького паспорта і вчиняє серйозні злочини або становить загрозу громадській безпеці, - заявив він в інтерв'ю газеті Süddeutsche Zeitung, - має бути якнайшвидше висланий з нашої країни". Відповідне рішення, за його словами, має ухвалити уряд Німеччини: "Після виправданого тимчасового призупинення депортацій, міністерство закордонних справ має нарешті надати можливість знову висилати людей в Афганістан".