Заклики Шольца до швидшого миру в Україні: чому саме зараз?

У Берліні заговорили про необхідність посилення дипломатичних зусиль заради припинення війни в Україні. В інтерв'ю німецькому суспільно-правовому мовнику ZDF, яке вийшло в неділю, 8 вересня, канцлер Німеччини, соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) сказав, що "зараз саме час обговорити вихід з цієї ситуації війни та те, як можна швидше досягти миру".  Однак якоїсь конкретики щодо своєї ідеї Шольц так і не навів. Він виступив також за проведення наступного саміту миру та за те, щоб у ньому взяла участь Росія.

Критика опозиції та голоси підтримки з коаліції

Консервативна опозиція в Берліні на слова німецького канцлера відреагувала жорстко. Експерт з питань зовнішньої політики Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) назвав подібні заяви ілюзорними, а ідею такою, що підштовхує Україну до "фіктивного миру". Про це політик сказав в інтерв'ю газеті Bild. Однопартієць Кізеветтера й колега по фракції в Бундестазі - Юрґен Гардт (Jürgen Hardt) - вважає, що на "кращу послугу Путіну годі було й сподіватися". "Ми всі хочемо переговорів, але спершу саме агресор повинен скласти зброю", - сказав Гардт в інтерв'ю газеті Berliner Zeitung. 

Не стали приховувати свого скепсису й Зелені, котрі входять до складу правлячої коаліції в Німеччині. "У Кремлі не надто велике бажання вести переговори на рівних", - констатував, зокрема, співголова партії "Союз 90/Зелені" Омід Нуріпур (Omid Nouripour), слова якого цитує інформаційне агентство dpa. Тим не менше, переговори з Росією, також у формі мирних конференцій, потрібні, зауважив він. Експерт з питань зовнішньої політики Вільної демократичної партії (ВДП) Ульріх Лехте (Ulrich Lechte) у коментарі для Berliner Zeitung теж зауважив, що розділяє скептицизм колег по коаліції, однак вважає, що "дипломатії забагато не буває" - отже, й пропозицію канцлера вважає доречною.

Читайте також: Шольц висунув умови участі РФ у конференції щодо України

Земельні вибори в Німеччині та війна в Україні

Ідея Шольца повернути Україну і Росію за стіл переговорів низці експертів здається цілком прогнозованою. Нищівна поразка соціал-демократів на земельних виборах у Саксонії та Тюрингії, двох східнонімецьких федеральних землях, могла значною мірою вплинути на риторику канцлера. Так само як і майбутні вибори в іншій федеральній землі на сході Німеччини, Бранденбурзі, які заплановані на 22 вересня. Нині уряд у цій федеральній землі очолює однопартієць Шольца - Дітмар Войдке (Dietmar Woidke). 

Берлінський політолог та керівник російської програми Фонду імені Фрідріха Еберта Алекс Юсупов вважає, що "таким чином Шольц підтримує Войдке і сигналізує, що і в Берліні роздумують над тим, що війну слід закінчувати раніше, ніж пізніше, і також за допомогою перемовин, а не лише військовим шляхом". У розмові з DW берлінський політолог підкреслив, що якщо канцлер залишатиме тему війни Росії проти України без уваги, то популістські партії надалі використовуватимуть це на свою користь.

Читайте також: ССВ та АдН тиснуть на позицію Німеччини щодо України

Український політолог Володимир Фесенко припускає, що Шольц у такий спосіб намагається віднайти певний політичний баланс. "Він вловив кон'юнктуру. Тема мирних перемовин зараз активно обговорюється, і тому, особливо після нещодавньої зустрічі з Зеленським, Шольц теж вирішив висловити свою думку". Фесенко переконаний, що так канцлер намагається підлаштуватися під внутрішньополітичні настрої та посилити свою позицію перед парламентськими виборами наступного року.

Водночас український політолог розгледів у заяві Шольца певне зміщення акцентів: "Україна вирішуватиме, коли і на яких умовах починати переговори з Росією - от така була офіційна позиція (раніше). Зараз Шольц сформулював це дещо інакше. (...) Але конкретики в цій заяві немає, як і нічого сенсаційного". Фесенко впевнений, що розмови про мирні перемовини помітно активізуються після виборів президента в США.

Чи зберігає Німеччина важелі впливу на Росію?

Днями колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник в інтерв'ю Berliner Zeitung закликав Шольца "проявити креативність і використати наявні дипломатичні канали Німеччини, щоб з'ясувати, чи переговори з Путіним все ще можуть бути корисними".

Але що це означає на практиці? Політолог Алекс Юсупов зазначає, що Берлін не може поставляти в Україну зброю і одночасно бути нейтральним посередником на перемовинах. "Німеччина втратила всі важелі впливу на Росію. Кремль не розглядає Берлін як самостійного гравця", - наголошує політолог. Він додає, що Німеччина, безперечно, на боці Києва, а тому "Мінськ-3 Берлін точно ініціювати не буде".

У Кремлі стримано відреагували на слова німецького канцлера про посилення дипломатичних зусиль. За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, наразі немає передумов для початку мирного процесу між Росією та Україною, "поки якісь обриси фактично не простежуються". Він також сказав, що йому бракує заяв від "країни, яка диригує всім цим процесом, диригує колективним Заходом". Очевидно посадовець мав на увазі США.

В Україні нагадали про формулу миру

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на пресконференції у вівторок, 10 вересня, запевнив, що Київ прагне залучити представника Росії до участі у наступному саміті миру, щоб "унеможливити маніпуляції з боку РФ та продемонструвати всім учасникам її спроможність або неспроможність до мирних перемовин". У липні МЗС РФ від такої участі відмовилося, пояснивши це тим, що Росія "не сприймає ультиматумів" за "формулою" президента України Володимира Зеленського.

Тим часом керівник Офісу президента України Андрій Єрмак нагадав у своєму Telegram-каналі, що єдиним шляхом до справедливості є "виключно українська Формула миру, норми міжнародного права, територіальна цілісність та суверенітет України".