Злочини війни

Він причепурився. Нові брюки кольору хакі, свіжа сорочка, сіро-білий жакет і кепка на голові. У такому вигляді він вийшов з будинку. Після цього сів у трамвай і поїхав до розташованого поблизу торговельного центру в угорській столиці. Він спокійно ходив магазинами, купив у кіоску газету. Ласло Чатарі не відчував, що за ним стежать.

Увесь чей час за ним йшли репортери англійського бульварного видання. Відповідну інформацію вони одержали від Центру Симона Візенталя, що розшукує нацистських злочинців у всьому світі, прагнучи притягнути їх до відповідальності. У вересні 2011 року Центр Візенталя одержав дані про місце перебування підозрюваного від свого інформатора і одразу ж почав їх перевіряти. Однак угорські відомства не реагували. Директор Центру Візенталя у Єрусалимі Ефраїм Зурофф вніс прізвище Чатарі до списку найбільш розшукуваних нацистських злочинців під номером 1. «Але нічого не відбулося», - сказав Зурофф у розмові з DW.

Сподівання на репортерів

«Тоді ми передали нашу інформацію англійській газеті The Sun, з якою ми певною мірою співпрацюємо і вже в минулому вистежували інших нацистських злочинців», - каже Зурофф. Британські журналісти знайшли 97-річного Ласло Чатарі у невеличкому помешканні у Будапешті. Сам Чатарі був шокований. «Ні, ні. Йдіть геть!» - сказав він журналістам, зачиняючи двері у них перед носом.

На Чатарі покладають відповідальність за депортацію у 1941 році майже 16 тисяч євреїв у концтабір Освенцім, коли він був начальником поліції в зайнятій угорцями частині Словаччини. Також з посиланням на документи Центру Візенталя повідомляється, що він жорстоко знущався над жінками з батогом. Угорець, якого у 1948 році у Чехословаччині заочно засудили до смертної кари, втік до Канади, де торгував мистецькими виробами. 1955 року він одержав канадське громадянство, якого його позбавили 1997 року, коли стало відомо про нацистське минуле. Ще до того, як Чатарі могли б арештувати в Торонто, він повернувся на свою стару батьківщину, де й провів останні роки.

Угорські відомства і далі зволікають

Як буде далі з Чатарі, досі не зрозуміло. Цією справою мають опікуватися угорські відомства. «Угорщина нині під вогнем критики через різні приводи: права людини, демократія, антисемітизм. В інтересах Угорщини було б, якби вони провели процес проти Чатарі», - каже Зурофф.

Поодиноким нацистським злочинцям, які ще залишаються серед живих, вже переважно більше 90 років, тож жити їм залишилося вже недовго. Але терміну давності для таких злочинів немає, тому винних можна притягувати до відповідальності і через багато десятиліть після їхнього скоєння. Вистежування та «полювання» на підозрюваних є «роботою, що неймовірно розчаровує», каже Зурофф, котрий став керівником Центру після смерті його засновника Симона Візенталя. Однак він запевняє, що його труднощі – це ніщо у порівнянні з тими стражданнями, яких зазнали жертви Голокосту.