Доля Ханського палацу в Бахчисараї

Ще у 2013 році родову резиденцію правителів Кримського ханства династії Ґераїв - Ханський палац, що у Бахчисараї, - внесли до попереднього спису всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Україна вже готувала документи, аби ця пам'ятка архітектури таки потрапила в основний список, однак цьому завадила анексія Криму. У кінці 2017 року окупаційна влада півострова почала масштабну "реставрацію" Ханського палацу. На думку критиків, внаслідок такої реконструкції ця архітектурна пам'ятка може незворотньо втратити свою історичну автентичність.

До критиків належить і колишня директорка Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова, яка нині живе в Києві. Інформацію ж про ситуацію навколо Ханського палацу вона отримує завдяки друзям і активістам, котрі залишилися в окупованому Криму. Вони збирають дані про зміни під час реконструкції архітектурної пам'ятки, документують та фільмують порушення.

Аблялімова звертає увагу на те, що реконструкцію розпочали з найстарішого об'єкту палацового комплексу - Великої ханської мечеті, - не провівши при цьому жодних передреставраційних робіт. За словами Аблялімової, будівельники використовують невідповідні матеріали й технології. "По факту вони змінили автентичність об'єкта, до якої вже не можливо цю мечеть повернути", - каже Аблялімова.

Іспанська черепиця і бетон

Нинішнє ж керівництво Бахчисарайського історико-культурного заповідника, відповідаючи на запит DW, говорить про проведення "заходів із збереження об'єкту культурної спадщини" і пояснює термінову необхідність таких робіт "аварійним станом головного корпусу Ханського палацу". Вказується на те, що "нахил північного скату даху Ханської мечеті досяг критичного стану". Як стверджується далі у відповіді, працівники музею-заповідника "у межах своїх повноважень здійснюють систематичний контроль проектних та виробничих робіт", а його керівництво "систематично зустрічається з лідерами кримськотатарської громадськості для обговорення проектних рішень".

Аблялімова натомість говорить, що підрядна організація не має досвіду реставраційних робіт. "Субпідрядник - це звичайні будівельники, а не реставратор. Тому всі роботи проведені з грубими порушеннями. Навіть мінімальні вимоги до збереження пам'ятки архітектури не були передбачені", - обурюється Аблялімова. Як приклад вона навела ситуацію з покрівлею Великої ханської мечеті. Історична покрівля складалась з черепиці з місцевої глини й була закріплена без жодного цвяха. Зараз, каже Аблялімова, мечеть вкрили сучасною фабричною черепицею, закріпивши звичайними шурупами. Окрім цього, через додаткове навантаження старих стін сучасними будівельними матеріалами по периметру Великої ханської мечеті пішли тріщини й потріскалися вітражі, каже Аблялімова.

Нинішнє керівництво Бахчисарайського історико-культурного заповідника в окупованому Криму підтвердило, що справді демонтували стропильну систему з черепичним покриттям, застелили горизонтальний залізобетонний вирівнювальний шар, встановили покрівлю з сучасною черепицею іспанського виробництва. Однак у музеї-заповіднику так і не пояснили, чому обрали саме таке покриття для історичної пам'ятки.

Пошук доступу до Ханського палацу

Спроби Аблялімової зупинити реставрацію Ханського палацу через суди в Криму та в Росії не принесли успіху. Відповідні позови, які були спрямовані до цих судів російським адвокатом Миколою Полозовим від її імені, навіть не були прийняті до розгляду.

В Україні вважають, що Росія має відповісти за "нищення архітектурної пам'ятки". "Ми маємо скани, фотографії, що свідчать про брутальне поводження з цим світовим спадком, - заявив у Києві міністр культури України Євген Нищук. - Матеріали ми передаємо до Генеральної прокуратури України й правоохоронних органів. Вони дали можливість відкрити кримінальні провадження, щоб відстоювати цю спадщину і наші права у міжнародних судах".  

Але все не так просто. Аби звернутися до суду , Україна має надати обґрунтовані докази руйнування Ханського палацу. Відповідну експертизу можуть провести у цьому випадку лише незалежні міжнародні фахівці, наприклад, з ЮНЕСКО. Українська сторона від самого початку зверталася до цієї організації. За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, виконавчий комітет ЮНЕСКО рекомендував генсеку цієї організації сформувати й відправити моніторингову місію до Криму. "Росіяни погоджуються на це, але за умови, що комісія заїде через Росію, російське МЗС, тобто через визнання Криму російською територією. Зрозуміло, що ЮНЕСКО цього дозволити собі не може", - каже Чубаров.

Чи допоможе Туреччина?

Тим часом Україна намагається залучити до вирішення проблеми й Туреччину. Щоправда реакція Анкари поки що була доволі стриманою. Під час одного з міжнародних форумів у Києві посол Туреччини в Україні  Яхмур Ахмет Гюльдере лише дипломатично зауважив. "Ми активно обговорювали це питання з українським урядом і представниками кримських татар. Ми намагаємося визначити, як Туреччина може долучитися, аби Ханський палац був збережений у його оригінальному вигляді", - сказав Яхмур Ахмет Гюльдере.