З новим роком: успіхи і невдачі уряду Яценюка

Другого грудня виповнюється рівно рік другому урядові Арсенія Яценюка. Призначений вже новою Верховною Радою після парламентських виборів минулого року, він був підтриманий коаліцією із п'яти проєвропейських партій, які декларували прихильність ідеалам Майдану. Від цього уряду очікували не лише стабілізації, а швидкого реформування країни - відтепер проросійські Партія регіонів та комуністи не могли перешкодити роботі парламенту та кабінету міністрів, а всі нові урядовці наввипередки обіцяли швидкі зміни.

За цей рік урядовцям і прем'єру зокрема довелося вислухати чимало схвальних відгуків та нищівної критики. Голова групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Балаш навесні цього року називав другий уряд Яценюка "найкращим із тих, що були в Україні", коментуючи перші кроки та законодавчі ініціативи кабінету міністрів. А народний депутат Сергій Лещенко натомість назвав прем'єра символом української корупції, додавши, що його необхідно "мітлою гнати з кабміну". DW з'ясовувала, що саме варто відзначити як досягнення урядовців, та чим їм пишатись не варто.

Макроекономічна стабілізація

До найголовніших успіхів чинного уряду без сумніву можна віднести стабілізацію української економіки - принаймні, ящо вірити офіційній статистиці. Згідно з інформацією Державної служби статистики, темпи падіння ВВП уповільнилися: у третьому кварталі ВВП скоротився на 7 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому ще в другому кварталі падіння становило 14,6 відсотка, а в першому - 17,2 відсотка. А у наступному році, згідно з прогнозами Національного банку України (НБУ), варто очікувати зростання економіки на 2 - 2,4 відсотка. Ця оцінка співпадає із очікуваннями Міжнародного валютного фонду.

Також уряд разом з НБУ можуть похвалитися уповільненням інфляції наприкінці року (зменшення позитивного базового індексу споживчих цін до 0,8 відсотка у жовтні з трьох відсотків у вересні), річним подвоєнням золотовалютних запасів (згідно з прогнозом, вони досягнуть трохи більше 13 мільярдів доларів) та успішною реструктуризацією зовнішнього боргу.

За словами інвестиційного банкіра компанії Dragon Capital Сергія Фурси, Україна досягла дна економічної кризи, після чого варто очікувати покращення ситуації. Це є базою для вирішення подальших завдань уряду. "Ми вимагаємо реформ, а будь-які реформи неможливо проводити в нестабільній економічній ситуації", - пояснює експерт.

Узгодження політичних інтересів

Не менш хитким за економічний є і політичний фундамент українського уряду. Повернення конкуренції в політику країни після Майдану змушує владну команду узгоджувати безліч інтересів, що проявляється в нестабільності підтримки уряду в парламенті, нескінченних публічних взаємних звинуваченнях та підкилимних інтригах.

Так, лише 36 відсотків законів, що були подані кабінетом міністрів до Верховної Ради були успішно ухвалені, розповідає професор економіки Пітсбурзького університету та засновник аналітичної платформи VoxUkraine Тимофій Мілованов. І це за умови, що за чинного прем'єра із дорученням йому сформувати уряд проголосувала переважна більшість - 341 депутат, а сам уряд підтримали 288 голосами.

Професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань вважає, що вже сам факт успішної роботи урядової команди в таких умовах є неабияким досягненням. "Коаліція не розвалилася, враховуючи той факт, що це коаліційний уряд, і багато речей доводиться узгоджувати між партнерами, шукати підтримку у залі, шукати компроміси із президентом - це найголовніше", - пояснює свою точку зору політолог.

Антикорупційний фронт

Незважаючи на постійну критику, коли йдеться про боротьбу із корупцією, зусилля в цьому напрямку експерти аналітичної платформи VoxUkraine, яка займається аналізом українських реформ, оцінюють найвище. Варто наголосити, що йдеться власне про зусилля, а не вже реальні досягнення в боротьбі з корупцією. Співзасновник VoxUkraine Тимофій Мілованов звернув увагу на ухвалення низки важливих законів, які з часом зроблять корупційні оборудки важчими та допоможуть журналістам легше їх викривати. Серед таких законів, наприклад, закон про відкриття реєстрів власності.

Член Національної ради реформ та співзасновник громадської організації "Всеукраїнська громадянська платформа "Нова Країна" Валерій Пекар згадує у зв'язку з цим такі кроки як впровадження прозорих закупівель та суттєва дерегуляція. "Скасована чи спрощена неймовірна кількість безглуздих, корупційних та непотрібних процедур в усіх сферах життя, і тут майже всі міністерства можуть похвалитися", - підсумовує Пекар.

Але найбільш виразним кроком у цьому напрямку є створення нової поліції. Це, на думку більшості експертів, є чи не єдиним прикладом системної реформи, за прикладом якої мають реформуватися і інші державні органи. Мілованов впевнений, що ця реформа "дозволяє простій людині побачити, що все може бути по-іншому". "Це може бути найважливішою реформою в країні, адже вона впливає не лише на правоохоронну систему, а на свідомість людей", - каже Мілованов.

Занадто мало, занадто пізно

Втім, саме боротьба із корупцією найкраще ілюструє, що всі здобутки чинного уряду є мізерними у порівнянні з тими викликами, з якими зіштовхнулася українська держава. Незважаючи на велику кількість правильних законів та деякі прогресивні реформи, українці, на думку Мілованова, не вірять у реальність боротьби із корупцією. Про це свідчать і результати соціологічних опитувань. Згідно з опитуванням Центру "Соціальний моніторинг", близько 72 відсотків респондентів вважають, що країна рухається у хибному напрямку, 32 відсотка - що зміни у країні відбуваються недостатньо швидко, а 40 відсотків - що змін взагалі не відбувається.

"Безумовно успіхи є, бо це, мабуть, найкращий уряд за історію України, - каже Сергій Фурса з Dragon Capital. - Але вимоги до нього тепер набагато вищі". Інвестбанкір впевнений - кабінету міністрів не вдалося стати драйвером реформ. Головний закид, який можна зробити уряду, - це те, що зміни в країні відбуваються занадто повільно, а місцями й зовсім не відбуваються, погоджується Олексій Гарань з Національного університету "Києво-Могилянська академія". Незважаючи на те, що зараз закладається багато законодавчих та інституційних основ для того, аби наблизити країну до верховенства права, цього наразі недостатньо, впевнений він.

Так, уряду досі не вдалося удосконалити навіть свою власну структуру. За словами Пекаря, за рік в урядових структурах та процедурах, надзвичайно неефективних, нічого не змінилося. "Результат - гальмування багатьох важливих реформ, від бюджетної та податкової до державної служби, від реформи управління державними активами до охорони здоров'я".

Гальмуванням реформ незадоволені не лише в Україні. Європейські експерти також чудово бачать, що темпи, з якими український уряд працює над вирішенням проблем, є вкрай низькими. Експерт з питань Східної Європи Європейського центру Карнегі Балаш Ярабік пояснює це спротивом старої системи: "Очевидно, що українська політика не змінилася значним чином після Майдану, як на це розраховували не лише в Україні, але й на Заході".