Закони миру чи війни?

Україна виконала свою частину мінських домовленостей. За повідомленням інформаційно-аналітичного центру РНБО, важкі озброєння українських Збройних сил відведені від лінії розмежування зони конфлікту в Донецькій та Луганській областях. А у вівторок, 17 березня, Верховна Рада окремою постановою визначила райони в цих регіонах, де діятиме особливий порядок місцевого самоврядування, як це і було передбачено мінськими угодами.

Утім, особливе самоврядування на окремих територіях Донбасу почне діяти лише після проведення там виборів за українськими законами, які мають відбутися під наглядом міжнародних організацій. До того часу ці території повинні покинути всі незаконні збройні формування бойовиків та російських найманців. Саме на цьому наполягав президент Петро Порошенко, внісши до парламенту відповідний законопроект. "Пропозиції Порошенка мають радше не практичне значення, а символічне, оскільки вибори за українськими законами фактично на 99% там провести неможливо", - каже генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель.

Окупований Донбас

Попри складність практичної реалізації ініціатив Порошенка, навколо них у Верховній Раді розгорнулося жорстке протистояння. Три коаліційні фракції - "Самопоміч", "Радикальна партія Олега Ляшка" та "Батьківщина" - зранку навідріз відмовилися голосувати за законопроект Петра Порошенка та постанову, яка визначає населені пункти з особливим порядком самоврядування. "У нас уже був Крим - територія з особливим порядком самоврядування. І що тепер з ним? Він анексований Росією", - заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко.

Переконати депутатів у необхідності проголосувати за запропоновані ним документи взявся сам президент. До закінчення робочого дня тривали консультації Петра Порошенка з лідерами парламентських фракцій.

Під вечір Верховна Рада зібралася на засідання і погодилася проголосувати за президентські ініціативи, але в пакеті з постановою про визнання частини Донецької та Луганської областей окупованими територіями. До таких територій належатимуть всі населенні пункти, де запроваджуватиметься особливий порядок самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків, найманців та військ Російської Федерації з території України та відновлення повного контролю України над державним кордоном. За це рішення проголосували 280 депутатів.

"Згідно з прийнятими сьогодні законами, вибори у частині районів Донбасу будуть проходити не під наглядом якутських танкістів чи кадировських снайперів, а під наглядом українських правоохоронних органів. Ці закони передбачають повний контроль України на території, яка сьогодні є окупованою", - написав перший заступник голови Верховної Ради, депутат від "Народного фронту" Андрій Парубій.

Україна поставила Росії шах

Однак аналітики іншої думки. "Вибори там неможливі, а визнання зайнятих територій окупованими фактично означає, що Україна відмовляється від них тимчасово. Ну хто ж буде утримувати окуповані території? Тобто, виплачувати пенсії, зарплати бюджетникам тепер ніхто не буде. Україна знімає з себе відповідальність за ці території, поки вони не перейдуть під її контроль", - наголошує директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

На її переконання, Україна сьогоднішнім своїм рішенням поставила Росії "шах", адже тепер Кремль опинився у ситуації, коли буде змушений взяти на себе фінансування захоплених бойовиками територій і офіційно визнати себе стороною конфлікту на українському Сході, або ж йому доведеться "позбутися" так званих "ЛНР" та "ДНР".

Експерти сходяться і на тому, що визнання окупованою частини територій Донецької та Луганської областей призведе до ще більшої ескалації конфлікту на Сході України, хоча Києву було б вигідніше тимчасово заморозити конфлікт, аби посилити свою обороноздатність. "Заморожування конфлікту є не найгіршим варіантом для України. Гірше - "боснізація" України, яку нам хоче нав’язати Путін: повісити на Україну фінансування автономності двох псевдореспублік з їхнім правом впливати на політику України", - зауважив у розмові з DW професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.