Зброя поза законом: влада намагається роззброїти громадян

В Україні наприкінці жовтня завершився місячний термін добровільної здачі незареєстрованих одиниць озброєнь. З початку військових дій на Донбасі кількість нелегальної стрілецької вогнепальної та іншої зброї, що опинилась на руках у населення, постійно зростає. За словами представників міністерства внутрішніх справ України (МВС), на даний момент ідеться про два мільйони одиниць. Чи усуне загрозу незаконного застосування зброї законопроект, який має розглянути Верховна Рада?

Місяць, щоб здати зброю

На запит DW щодо результатів місячника зі здачі зброї керівник департаменту громадської безпеки МВС Володимир Гриняк повідомив, що остаточні цифри будуть відомі в середині листопада. Поки у розпорядженні є дані на 19 жовтня 2015 року. Згідно з ними, населення добровільно здало в органи внутрішніх справ 2247 одиниць зброї. Зокрема 233 одиниці - зброї військового призначення, 117 - нарізних мисливських рушниць, 1647 гладкоствольних рушниць та інші види.

Правда, більше половини цієї зброї - законно зареєстрована раніше. "Переважно власники здають цю зброю для утилізації через непридатність, як морально застарілу, або у ній більше немає потреби", - зазначив Володимир Гриняк.

Страх перед ворогом та владою

В інтерв'ю DW командир батальйону спецпризначення МВС "Гарпун", полковник Костянтин Жук назвав такий результат здачі більш ніж скромним. За його даними, на руках знаходиться близько двох мільйонів неврахованих одиниць зброї із зони бойових дій.

Населення добровільно не роззброюється, вважає полковник, адже є частина громадян, у яких тривога за майбутнє своїх близьких сильніша за страх перед правоохоронцями та владою. До того ж за останні півтора року в багатьох з'явилась потреба захищати свою країну. "Якщо вони вже пішли на те, що юридичною мовою називається злочином, то чому б не продовжити робити це? А якщо постане питання самозахисту, а захищатися не буде чим, то для кого ця законослухняність?" - запитує Жук.

Більшість громадян прагне незаконно придбати зброю саме для самозахисту, говорить в інтерв'ю DW голова громадської організації "Українська асоціація власників зброї" Георгій Учайкін. "Єдиним виходом із цієї ситуації був би спеціальний закон, - вважає він. - Він має зменшити попит на нелегальну зброю з боку законослухняних громадян. Менший попит - менша і пропозиція. А потім можна посилити відповідальність за незаконне володіння".

Законопроект поки не розглядається

У Верховній Раді майже рік не розглядається законопроект 1135-1 "Про цивільну зброю і боєприпаси". Згідно з висновками парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя, документ не суперечить Конституції України. Головне положення законопроекту - дозволити громадянам придбання та носіння короткоствольного нарізного озброєння (пістолети, револьвери) для самозахисту, а також захисту майна, та, якщо потрібно, - суверенітету й територіальної цілісності держави.

Один з авторів законопроекту, народний депутат Дмитро Линько в інтерв'ю DW назвав ситуацію в країні з незареєстрованою зброєю критичною. Законопроект треба терміново оновлювати, але консультації комітетів постійно відкладаються. "Це ще політика, успадкована від радянської доби, коли громадяни не мають права на короткоствольну зброю, - каже депутат. - Володіти рушницею чи карабіном для полювання можна, а вже для самозахисту його використовувати не можна. Монополію на насильство держава залишає за собою, і людина не може почувати себе вільною". В умовах зовнішньої агресії такі важливі питання слід вирішувати швидко, вважає політик.

У вересні електронна петиція про вільне володіння зброєю, адресована президентові Петру Порошенку, зібрала 36 тисяч підписів при 25 тисячах необхідних. Президент доручив парламенту розглянути це звернення, нагадавши, що ухвалення законів - це повноваження Верховної Ради.

Хто проти закону

Одним з головним супротивників законопроекту "Про цивільну зброю і боєприпаси" залишається саме міністерство внутрішніх справ, говорить Георгій Учайкін. "МВС завжди володіло монополією на дозвільну систему. (Якщо закон ухвалять, то цю функцію віддадуть мін'юсту. - Ред.) Чиновники МВС фактично створили усі комерційні фірми, які тримають монопольні ціни на зброю та набої. МВС ще й монополіст у наданні охоронних послуг", - каже громадський активіст.

Категорично проти ухвалення закону про зброю у нинішньому його вигляді і частина правників. Ольга Буткевич, доцентка кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, виступає за наведення ладу в питаннях обігу зброї, але не шляхом розширення прав громадян на вільне володіння нею з метою самозахисту. "Згідно з проектом, право на зброю отримають ті громадяни, кого зняли з обліку в поліції як винуватців у домашньому насильстві, - каже Буткевич. - Кримінальна статистика показує, що у нас 10 відсотків - побутове насильство. Більша частина схильних до домашнього насильства громадян потенційно отримає право на володіння вогнепальною зброєю".

Ще один аргумент Буткевич - це десятки рішень Європейського суду з прав людини, за якими європейські держави притягують до відповідальності за те, що їхні правоохоронні органи перевищили ступінь захисту з використанням зброї під час затримання озброєних порушників закону. "А що ж буде, якщо зброя з'явиться в руках наших ненавчених та недосвідчених громадян?" - запитує експертка.

Але шанси, що законопроект про зброю буде ухвалений наступного року, мінімальні, вважає Дмитро Линько. У парламенті немає єдності. "Неврахована зброя буде дедалі частіше використовуватись у кримінальних та побутових конфліктах. І місячники здачі, на жаль, не зарадять", - запевняє нардеп.