"Янукович рухається не на Захід і не на Схід, а вниз"

DW: Як Ви ставитесь до останніх обвинувачень генпрокуратури на адресу Юлії Тимошенко, обвинувачень в убивстві?

Карл Більдт: Я вважаю, що це підтвердження попереднього гіркого досвіду. Вони пред'являють їй одне обвинувачення за іншим. Звинувачення у першому процесі були явно тенденційними та недостатньо обґрунтованими. Отже, на мою думку, усе це політично мотивовано. Подивимось, що буде далі.

Як поводитись Європейському Союзу із Україною у такій ситуації?

По-перше, слід жорстко реагувати, щоб наша позиція була чітка і зрозуміла, що ми і робимо. Друге – також знаходити з нею спільну мову. Ці переговори ведуться. Зокрема, єврокомісар Штефан Фюле вирушає невдовзі до України. Днями в Брюсселі перебував новий український міністр закордонних справ. Спеціальна місія Європейського парламенту – Квасневський та Кокс – також дуже скоро їдуть туди. Питання в тому, чи вдасться нам змінити позицію українського керівництва? Поки що це виходило не дуже успішно.

А як із угодою про асоціацію? Президент Янукович каже, що хоче, щоб вона була підписана. Ви вірите йому?

Звичайно, я вірю, що він хоче, щоб вона була підписана. Однак чи готовий він діяти згідно принципів, які необхідні? Безліч подібних розширених угод базується на повазі до верховенства закону, в протилежному разі вони не будуть діяти. А якщо ви не поважаєте верховенства закону в одній площині, то можна запідозрити, що не буде поваги і в інших сферах. Тобто, в цьому зв'язок між тим, що відбувається вибіркове правосуддя, та можливістю реального прогресу з угодою.

То які шанси того, що договір буде підписано у Вільнюсі?

Я не знаю. У грудні Європейський Союз висунув свої умови. Вони були дуже чіткою мовою доведені до відома Києва. Залишається зачекати і побачити. Поза сумнівом, я б дуже вітав, якби була можливість підписати угоду. Але я ще більше вітатиму виконання поставлених вимог.

На Вашу думку, Україна нині ізольована від Євросоюзу?

Якщо йдеться про українське керівництво… як ми бачимо, частота візитів до Києва суттєво знизилась. Добре це чи погано, не знаю. Але це факт. Я гадаю, що елемент цього на даний момент є, так.

Деякі представники української опозиції кажуть, Євросоюз має застосувати санкції проти українських президента, генпрокурора, суддів. Що Ви думаєте з приводу цього?

Не впевнений, що це добра ідея. Ми вживали обмежувальних заходів у низці випадків. Наприклад, у випадку з Білоруссю. Наскільки я знаю, ми поки що не обговорювали таких санкцій щодо України.

Чому до України ставлення інше, ніж до Білорусі?

Ні, не інше. Ситуація в Україні не є задовільною. Але вона суттєва краща, ніж у Білорусі. Нещодавно відбулися вибори, які не були цілком сфальсифіковані. В передвиборчих дебатах був елемент відкритості. Якщо порівняти із Білоруссю, то там нічого подібного немає. І у Білорусі чимало політичних в'язнів. Становище в Україні, звичайно, не є належним, але в будь-якому разі кращим та іншим, ніж у Білорусі.

Схоже на те, що президент України розрахував: я кину своїх опонентів за ґрати, а Європа все одно буде зі мною розмовляти, тому що в неї не буде іншого виходу, їй все одно потрібно буде вирішувати зі мною свої справи.

Мушу чесно сказати, я не переконаний, що в нього був такий розрахунок. Багато людей кажуть, він коливається між рухом на Схід та на Захід. Але зараз я бачу, що він рухається вниз. Тому що він зіпсував відносини як з Росією, так і з Європейським Союзом. Базується це на розрахунку чи на помилках? Радше останнє.

Однак складається враження, що Європи він не боїться. Наче Європа – це беззубий тигр.

Чого йому варто боятися, так це важкої економічної ситуації у власній країні. Економічне становище України справді стає складним. Це матиме політичні наслідки для його влади. У довгостроковій перспективі ситуація в Україні могла б суттєво покращитися завдяки відносинам з Євросоюзом. Чи розуміє він це, я не знаю.