Колишній розробник санкцій США: страхи Європи перебільшені

Deutsche Welle: Раніше ЄС і США тісно координували санкційну політику щодо Росії. Але не тепер. У Європі, й особливо в Німеччині, дедалі більше критикують ухвалений Конгресом у вівторок і Сенатом у четвер закон, що посилює санкції проти Москви. Чому Конгрес США не проконсультувався зі своїми європейськими союзниками?

Деніел Фрід: Я тішуся з того, що Конгрес взагалі почав консультуватися. США працювали з Європою і разом розробили санкції проти Росії. Ми би ніколи раніше цього не зробили, але тепер зробили, і нам, відверто кажучи, сподобались процес і результат. Поява цього закону аж ніяк не пов'язана з критикою Європи. Конгрес не намагався перешкоджати Європі, і цей закон не означав, що Європа не виконує своїх зобов'язань. Цим законом Конгрес, передусім, виплеснув свій гнів на росіян за їхні кібератаки і висловив розчарування російською агресією взагалі.

Це також було ознакою недовіри обох партій (республіканців і демократів - Ред..) до сприйняття Росії адміністрацією Трампа. Закон вводить в дію чинні санкції, розширює санкції на інші галузі, що найголовніше - на кібер-простір. І крім того, містить кілька проблематичних положень щодо енергетики. Перший варіант закону дійсно стурбував ЄС і Німеччину. І Брюссель, і Берлін успішно попрацювали над ним у Вашингтоні. Палата представників внесла низку змін, як того вимагали європейські лобісти. Було додано пасаж, яким наголошено на необхідності збереження єдності з Європою.

То невже занепокоєння Європи і Німеччини - перебільшене?

Подекуди - можливо. Не секрет, що у розпалі політичних кампаній риторика тяжіє до перебільшень. Це можливо у випадку Німеччини (йдеться про парламентські вибори, що відбудуться у вересні 2017 – Ред.). Німеччина і США дійсно мають політичні розходження щодо газогону "Північний потік-2" (що має постачати більше російського газу до Німеччини через Балтійське море – Ред.). Я теж виступав проти проекту, але не використовував би санкції, щоби зупинити його.

На Вашу думку, чи здатні санкції США вбити цей проект?

Цей розділ - щодо трубопроводів - ніколи не був серед моїх улюблених. Ми і Європа домовлялися, що не втручатимемося в газовий сектор. Але цей розділ - опціональний, не обов'язковий. І він зобов'язує адміністрацію реалізовувати все в координації із союзниками. Тож гадаю, занепокоєння перебільшене.

Тоді спитаю Вас ще раз: якими, на Вашу думку, можуть бути наслідки цього закону для "Північного потоку-2"?

Я не думаю, що сам лише цей закон вб'є цей проект. Якщо він не реалізується, то або тому що не відповідає європейській енергетичній політиці, або європейці самі передумають його реалізувати.

Є одна теза, яка цими днями лунає в ЄС, Німеччині і Росії. Йдеться про те, що США просто втілюють свою економічну політику "Америка передусім", просуваючи свій скраплений газ під маскою політики…

Ні, ні, ні. Ця теза просто помилкова. США від часу президентства Клінтона підтримували диверсифікацію енергоресурсів і скептично ставилися до російської майже монополії на постачання газу до Європи, вказуючи на те, що це створює проблему безпеки. І поступово Європа із цим погодилась. Це факт, що експорт скрапленого газу - позитив для європейської безпеки, тому що допомагає послабити російську монополію.

Які найголовніші положення цього закону?

Найголовніший посил, який мав би сподобатися Європі, говорить, що ми збираємося підтримати санкції щодо Росії через її агресію проти України. Другий посил - ми збираємося натиснути на Росію через її втручання у вибори.

Які меседжі до російської еліти та президента Володимира Путіна?

Про що би ви не сподівалися домовитись з адміністрацією Трампа, вам варто подумати двічі. У ваших (Росії – Ред.) інтересах врегулювати конфлікт в Україні шляхом співпраці з Європою та США в рамках мінських угод.

Ви десятиліттями спостерігаєте за Росією. Як, гадаєте, відреагує Путін?

Вони продемонструють гнів, й імовірно, знайдуть шлях помститися США. Путін, імовірно, зробить вигляд, що не відчуває тиск. Але я гадаю, що російська еліта розуміє, що добряче прорахувалася. Російська економіка - у стагнації, а захід об'єднується у протистоянні російській агресії.

Гадаєте, Трамп підпише закон? І як він його використає?

Гадаю, він підпише. Якщо він ветує його, то ризикує, що його вето подолают. Я радитиму адміністрації Трампа активно впроваджувати положення, що чітко спрямовані проти Росії, а ті проблемні положення, що стосуються європейських компаній, варто застосовувати дуже обережно.

Посол Деніел Фрід (Daniel Fried) - колишній помічник секретаря з європейських справ у Держдепартаменті США і координатор з питань санкцій в адміністрації Барака Обами. Він вийшов на пенсію в лютому 2017, і нині є експертом неурядової організації Atlantic Council.