Коментар

Нещодавно у трамваї: "Що за бліда виборча кампанія", - скаржусь я колезі. Ані змістів, ані протиріч, ані далекосяжних концепцій. Мій товариш дивиться мовчки. Він росіянин. Йому добре відоме життя в Німеччині та Росії, мені ж лише у Німеччині. "Тобі слід подивитися на Німеччину ззовні, щоб це цінувати", - каже він. І починає розповідати.

Німеччина – єдина з велииких держав, яка протистоїть кризам – спочатку банкрутству Lehman brothers у 2008-му, потім державним банкрутствам у єврозоні. Кон'юнктура функціонує, зайнятість – на рекордному рівні, соціальні фонди переповнені. Навіть йде пошук стажерів за кордоном, ознак інфляції немає. "На що тоді німці скаржаться?" , – запитує він. Німеччина, за його словами, взірець стабільності, процвітання та організованості, кожен третій росіянин обрав би Меркель, продовжує він. Я в розпачі. Нам так добре живеться, а я про це нічого не знаю?

Європа стала більш німецькою

Це правда, нам ідеться добре. Так добре, що ми відкладаємо реформи та пожинаємо плоди політики колишнього канцлера Ґерхарда Шредера (СДПН). Своєю "Агендою-2010" він урізав соціальні виплати. Меркель отримує зиск від цього. Іронія історії. Власні реформи Меркель відклала до кращих часів. Очевидно, що друге канцлерство Анґели Меркель містило насамперед непередбачуване. Атомна катастрофа на станції "Фукусіма-1" та боргова криза у південній Європі. Обидві події не планувалися. В обох випадках Меркель діяла. Небезпечні процеси на японському ядерному реакторі підштовхнули Німеччину до енергетичної реформи. Меркель, фізик за освітою та переконаний прихильник атомної енергії, за одну ніч відмовилась від опромінювальної енергії. Це визначна подія, але навіть не це "фірмовий знак" її другого канцлерського терміну.

Її будуть пам'ятати насамперед як кризового менеджера європейських боргів. Більшість часу німецька урядова коаліція християнських демократів та лібералів присвятила європейській політиці порятунку. Цією темою Меркель завоювала повагу до себе. Але не лише повагу. Вже давно нікого з політиків не критикували так довго і відчайдушно, як греки, іспанці та інші держави на межі банкрутства курс заощадження Анґели Меркель. Поза сумнівом, Євросоюз став більш "німецьким" за час кризи. Меркель – неофіційна голова правління "Акціонерного товариства ЄС". Ніщо не доводить це так чітко, як затишшя у Брюсселі. Останніми тижнями важливі теми там зачаїлися, усі чекають, доки Німеччина нарешті обере і справи підуть далі. Питається лише, з ким?

Кризи не у Німеччині – хибний висновок

Нудна та беззмістовна виборча боротьба свідчить про одне – німці більш-менш задоволені своїм становищем, економічною ситуацією. Якщо на півдні Євросоюзу б'ють на сполох, то німці у розпал кризи спокійно сплять. Чому дивуються за кордоном, не розуміємо ми. Так, італійці та іспанці, греки та ірландці мусять жорстко заощаджувати, перш ніж їм дадуть гроші зі спільного європейського кошика. Диктат канцлерки Меркель у справах ощадливості та реформ на адресу держав-боржників зробив Німеччину глобальним гравцем проти її волі. Принаймні з точки зору фінансової та європейської політики. І це за умов зовнішньополітичної стриманості. На питання, чи хоче Берлін брати на себе відповідальність у сирійському конфлікті, відповідь, як і раніше: ні, дякуємо!

Німеччина перед виборами. Сама по собі подія напружена, але виборча кампанія тривала за явного домінування канцлерки. Боротьба трохи загострилася на фінішній прямій. Якщо зрештою Анґела Меркель випередить конкурентів, то завдяки своїй європолітиці. Вона вела європейський корабель крізь шторм кризи, її жорсткість та послідовність подобається виборцям навіть іншого політичного спектру, ніж вона сама.

Нам поки не відомо, яка ціна такої політики. На даний момент це нас не цікавить. Меркель говорити про вартість порятунку євро не хоче. Ми насолоджуємось спокоєм перед буревієм. Концепції на майбутнє Меркель не потрібні.