Коментар

Демократія, добробут і мир - саме це характеризує Європейський Союз, навіть в той час, коли його розхитують фінансова криза і політичні суперечки. Напевно, більше ніде Євросоюз не має сьогодні такої випромінювальної сили, як в Україні. Саме там президент Росії Володимир Путін намагається в своїй неоімперіалістичній манері "застовбити" зони геостратегічного впливу. При цьому він не цурається навіть методів військового насильства і саме цим штовхає своїх сусідів в обійми ЄС.

Довгий час ЄС поводився з такими країнами, як Україна, Грузія й Молдова досить невпевнено. Передусім з боку ЄС цим країнам досі так і не була обіцяна перспектива членства. Але під враженням анексії Криму і російської підтримки сепаратизму на сході України Брюссель сьогодні вже підписує з цими трьома колишніми радянськими республіками широкі угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Поведінка Росії викликає в ЄС політичну одностайність, яка може змінити Європу.

ЄС пропонує підтримку

Поки Москва погрожує та залякує, ЄС діє відповідально. На російські провокації він вже відреагував санкціями й не виключає подальших штрафних заходів. Натомість Грузії, Молдові та Україні Євросоюз гарантує політичну та економічну підтримку. Ці країни хочуть перейняти європейські стандарти та мусять втілювати для цього реформи. Легко зробити це не вдасться. Адже ці країни потребують кардинальних реформ і в жодному разі не є політично та економічно стабільними.

Уже тому Грузія, Молдова й Україна - складні партнери. Брюссель муситиме серйозно підтримувати їх політично та фінансово. Але свої структурні проблеми країни муситимуть вирішувати самі. ЄС у цьому може лише допомагати. Правова безпека, боротьба з корупцією та модернізація економіки - ось ключ цих країн до виходу на європейський рівень. Лише після цього намітяться економічні успіхи, від яких виграють усі сторони.

Демократичні цінності замість авторитаризму

Напруженими лишатимуться відносити з Росією. Президент Путін поки що робить все для того, аби застопорити шлях Грузії, Молдови та України до Європи. Своїм Євразійським союзом Путін прагне створити політичну противагу ЄС. Він хоче обвити Росію поясом авторитарних держав на кшталт Білорусі та Казахстану, аби захистити свою систему державного панування від свободи і демократії з Європи. Але Москва створює таким чином політично-ідеологічні контрасти, які можуть знову поділити Європу на два табори - через понад двадцять років після завершення конфлікту між Сходом і Заходом.

Так само, як Грузія і Молдова, Україна також витримала тиск з боку Москви. Люди там хочуть демократії та добробуту й прагнуть одночасно покінчити з опікою Росії. Готовність багато чим ризикувати заради цього - сміливе рішення. Адже українці сплачують високу ціну за зближення з Європою - керований з Москви конфлікт на сході України загрожує її єдності. Так само відбувається вже довгий час з Грузією разом з непідконтрольними Тбілісі Абхазією та Південною Осетією, а також з Молдовою з її Придністров'ям та Гагаузією.

У всіх цих країнах Кремль підтримує сепаратизм. І таким чином він створює перепони на їхньому шляху до майбутнього. Та, попри все, нові асоційовані партнери ЄС намагаються вирватися з російських обіймів. ЄС допомагатиме їм у цьому. Таким чином Європа захищає також і свою демократію, свій добробут та мир.