Конституційні зміни

Верховна Рада розпочала конституційний процес: 277 депутатів проголосували за внесення до порядку денного поданого президентом Порошенком проекту змін до Конституції. Сам президент, який прибув заради цього до Верховної Ради, заявив, що готовий поділитися владою з місцевими органами і ліквідувати інститут голів обласних адміністрацій. Проект конституційних змін був внесений на розгляд парламенту 26 червня, а 30 червня опублікований на сайті Верховної Ради.

У моделі Конституції від Порошенка головна роль відводиться обласним та районним радам та виконавчим комітетам. А представники президента на місцях будуть лише наглядати за дотриманням ними Конституції та законності, сказав Порошенко. "Натисніть кнопку "за", і це стане перемогою нашої національної збірної, яка з випробувань останнього часу вийде такою сильною та згуртованою, якою вона ще не була до цього часу", - заявив Порошенко.

Коаліція закликає не поспішати

Проте беззастережну підтримку урядовому проектові проголосила лише одна фракція правлячої коаліції - УДАР Віталія Кличка. Лідер "Свободи" Олег Тягнибок висловив обурення тим, що до проекту Конституції не внесене обрання депутатів парламенту за відкритими партійними списками, скасування недоторканності депутатів, президента і суддів, процедуру відкликання депутатів виборцями, обрання місцевих суддів громадами і заборону нацистської та комуністичної ідеології.

Своєю чергою, лідер "Батьківщини" Сергій Соболєв заявив з трибуни парламенту, що вважає президентський законопроект "сирим" і виступає проти його розгляду в нинішньому вигляді. Він зазначив, що замість децентралізації, побачив в проекті конституційних змін "косметичні речі для введення представництва президента на місцях, а порядок призначення посадовців, фактично, є старим перетягуванням ковдри - у кого є більше повноважень".

Роздратування депутатів

Президентські ініціативи не можуть бути проголосовані ані цим, ані наступним складом Верховної Ради, сказав DW позафракційний депутат Олесь Доній. "Мені дуже дивно,що президент, який переміг внаслідок подій на Майдані, намагається дати депутатам лише один день для внесення поправок, не створив жодного громадського органу з аналізу конституційних змін і прагне під виглядом децентралізації протягти такі норми, про які не мріяв навіть Янукович". - сказав Доній. Він додав, що такої централізації влади в руках президента, як це пропонується в нинішньому варіанті Конституції, не мав жоден з президентів України".

Депутат пояснив, що проект Порошенка залишає право за парламентом тільки схвалювати призначення ключових посадових осіб. А звільняти з посад голову Національного банку, генерального прокурора, голову Служби безпеки, призначати та звільняти голову Антимонопольного комітету та інших президент зможе одноосібно, що ставить їх у залежність від волі глави держави. "За цими пропозиціями, навіть кандидатуру прем'єр-міністра Верховна Рада буде не затверджувати, а лише подавати на розгляд президента, який може взяти, або не взяти цю пропозицію до відома. Якщо громадськість та депутати не скажуть свого слова, то в нас буде нова диктатура", - вважає Доній.

Без відома громадськості

Президент проігнорував громадськість, науковців і жодного обговорення проекту Конституції не було, повідомив DW голова правління київського Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Крім того, в експерта виникло багато питань щодо "юридичної техніки". Як приклад, він навів конституційну норму про "спеціальний статус" російської мови, який "невідомо що означає". "Проект біль-менш впорується із завданням децентралізації та адміністративно-територіальної реформи. Але в частині функцій виконавчої влади та нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування є великі проблеми", - сказав експерт.

За його словами, запровадження інституту представників президента в областях і районах позбавляє уряд можливості мати своїх представників на місцевому рівні. З іншого боку, нагляд за дотриманням законності місцевими властями обтяжений складною процедурою реагування на такі порушення. "Представники президента роблять подання про такі випадки президентові, а він має після цього звернутися по оцінку цих дій Конституційного суду, що робить слабким інституційне забезпечення дотримання законності і державної політики на всій території країни", - сказав Коліушко.

Нова Конституція - у жовтні?

Хоче Порошенко заявив, що вважає сильною стороною свого проекту Конституції схвальну оцінку Венеціанською комісією, ігор Коліушко сказав, що йому невідомі не лише оцінки президентського варіанту Конституції європейськими правниками, а й автори цього законопроекту. "Кого я тільки не питав, всі відмовляються і кажуть, що вони не брали участі в розробці цього документу", - сказав експерт.

Депутат пропрезидентської фракції УДАР Павло Розенко визнав, що ставлення багатьох депутатів до президентського варіанту основного закону "неоднозначне". Він не виключив відтермінування на серпень голосування за проект закону в першому читанні, оскільки після цього законопроект має бути поданий на експертизу Конституційного суду і до нього вже не буде можливості вносити зміни. "За цей час буде можливість виписати новий, більш якісний документ, який би об'єднав пропозиції президента із думкою депутатів Верховної Ради. Затвердження змін до конституції можливе тільки на наступній сесії парламенту, після рішення Конституційного суду, Скоріш за все, це станеться у вересні-жовтні цього року", - вважає Розенко.