Електронні книги

Після того, як 1999 року у мережі з'явився перший файловий обмінник для музики, минуло небагато часу доки мільйони музичних фанатів відкрили для себе цей нелегальний сервіс. Поки гравці цього бізнесу запропонували успішні легальні альтернативи, спливло майже десять років. Ринкову міць mp3 відкрила не індустрія вінілових платівок, шмат ласого пирога поділили між собою такі чужі для музичної галузі концерни, як Apple з його iTunes, Amazon чи у Німеччині платформа Deutsche Telekom Musicload.

Музичний світ упродовж тривалого часу хибно оцінював інтернет. Багато музичних менеджерів дивилися на глобальне павутиння лише як на цифровий гральний майданчик. Платівкові босси занадто довго почувалися у безпеці, майже ніхто з них не вірив, що mp3 та інтернет можуть поставити музичний бізнес з ніг на голову. Коли ж проблему розпізнали, було вже занадто пізно. В офіси закрався страх перед дедалі більшим розростанням інтернет-піратства, музична індустрія скаржилася на мільйонні втрати обороту.

Черга книжкової індустрії

Натомість сфера поширення електронних копій книжок була тим часом ще в зародковому стані. Тоді не було інтересу широкого загалу до цього явища, активно публікувалися книги у цифровому форматі лише у галузі фахової літератури. Книжкові видавництва швидко збагнули, що вони повинні пропонувати електронні книги у мережі, щоб не втратити свої позиції. Та ще й так, щоб це все було не дуже складно з технічної точки зору та за прийнятну ціну.

У середині 2000-х років цей процес запустився. Крім лідера ринку Amazon, у цій сфері в Німеччині відзначилися такі спеціалізовані на поширенні літератури платформи, як Libri.de, Libreka.de, а також Bücher.de. У сфері белетристики вже, мабуть, не знайдеться жодної друкованої книги, яка б не існувала також у електронному форматі.

Захист від копіювання дратує багатьох

Утім, ринкова частка електронних книжок 2011 року становила тільки 0,8 відсотка, торік вона зросла до 2,4 відсотка. Різних причин недостатнього інтересу не бракує. Багато хто досі воліє тримати в руках надруковану на папері книгу, замість того, щоб читати на екрані.

Дехто з оглядачів нарікає, що ціна електронних книжок є занадто високою. Крім того, часто вони оснащені цифровим захистом від копіювання, що не дає користувачам можливості читати ці книги на різних приладах. Багатьом дуже не подобаються спроби Amazon досягти домінування на ринку за допомогою просування власного формату та пристрою для читання електронних книг Kindle.

Нелегальні портали не сплять

Тож не дивно, що нелегальні портали намагаються похитнути позиції інтернет-гігантів. Портал завантаження книг TorBoox нині має майже 42 тисячі книжок, серед яких всі є популярними. За його даними, щомісяця там завантажують книги більше 1,2 мільйона разів. Користувачів особливо тішить те, що на противагу легальним фірмам тут немає захисту від копіювання. Книги можна копіювати так часто, як хочеться і читати на усіх можливих париладах - планшетах, комп'ютерах, пристроях для читання електронних книг.

Улітку 2013 року TorBoox, як видавалося, постав перед загрозою захлинутися від власного успіху. Кількість скачувань дедалі більше зростала. Стали потрібними більші сервери, а готовність користувачів робити пожертви зменшувалася. Щоб розв'язати цю дилему на початку жовтня 2013 року було запроваджено щось на кшталт безлімітного абонементу на читання. Його ціна - три євро на місяць.

Тим часом завдяки гігантським масштабам своєї ринкової міці Amazon може сам визначати ціни. І він буде настільки знижувати їх, наскільки це можливо, прогнозують оглядачі. У підсумку це може призвести до того, що скоротиться оборот у видавців і авторів. Тобто у такий спосіб цілком легально в них можуть з'явитися майже такі ж самі збитки, як і від нелегальних порталів, де можна завантажувати книги.

Безлімітне читання

Біржовому об'єднанню німецької книготоргівлі варто було б подбати про те, щоб у Німеччині було запроваджено власну систему безлімітного читання електронних книг, щоб Amazon та інші подібні компанії не поділили між собою і цей ринок. Утім, до такої домовленості ще не дійшло. Замість цього біржове об'єднання робить ставку на роз'яснювальну роботу. "Ми хочемо вказати користувачам на те, що вони на подібних платформах потрапляють у нелегальну сферу. Водночас ми б хотіли приверути їхню увагу до легальних пропозицій,"- заявила речниця об'єднання Клаудіа Пауль, додавши, що лише платформа Libreka.de має в асортименті понад 270 тисяч книг.

За її словами, хоча і потрібно протидіяти нелегальним платформам, але санкції тут не є правильним рішенням, об'єднання робить ставку на спеціальні відомства та антипіратські організації. Тим часом у нелегальних порталів непоганий заробіток завдяки показам реклами, а ризик тих, хто стоїть за цими платформами, що їх встановлять, - невеликий. Але складно запропонувати на противагу цій безкоштовній пропозиції якусь бізнес-модель, відзначає Пауль.

Видавничий світ поки що опирається ідеї безлімітного читання, хоча якраз це могло б допомогти вбити одним пострілом двох зайців: успішно побороти піратство і вибити ґрунт з-під ніг онлайн-гігантів, вважають деякі оглядчі. Але авторам і видавництва за такого розвитку подій довелося б змиритися з меншими прибутками. Утім, як показує приклад музичної індустрії, після майже мільярдного мінусу для обороту музичний ринок оговтався. Нині кожен п'ятий євро у цій галузі заробляється завдяки mp3. І тенденція посилюється.