Репарації за війну: від Німеччини хочуть більше грошей

Тема репарацій довгі роки затьмарювала грецько-німецькі відносини. Німецька окупація під час Другої світової війни принесла Греції багато лиха: лише за офіційними даними грецької сторони, загинули 300 тисяч людей. Окупанти виснажували країну економічно, а пізніше під час відступу зруйнували інфраструктуру. Вони змусили Центральний банк Греції виплатити їм позику, яка в перерахунку на нинішні гроші сягала майже 10 мільярдів євро. І яку так і не повернули.

Проте для німецького уряду тема репарацій давно закрита. Речник уряду ФРН Штеффен Зайберт (Steffen Seibert) у середу, 10 жовтня, так відповів на запитання Deutsche Welle: "Наша позиція полягає в тому, що тема німецьких репарацій легально та політично врегульована". Уряд Німеччини знову й знову посилається на дві угоди. У 1960 році в рамках домовленості з низкою європейських країн було сплачено 115 мільйонів німецьких марок. Крім того, також Афіни отримали компенсації за "комплексною системою репараційних правил". До того ж, у договорі "два плюс чотири" про остаточне врегулювання зовнішньополітичних аспектів возз'єднання Німеччини, підписаному в 1990 році, "жодних подальших репарацій" не передбачається.

Речник німецького уряду Зайберт додав у розмові з DW: "Власне, жодного офіційного звернення від грецького уряду не надходило". Тобто жодного нового звернення, міг би сказати Зайберт, оскільки впродовж минулих років ціла низка таких заяв все ж пролунала, передусім у розпал фінансової кризи в Греції, коли до влади прийшов лівий уряд Алексіса Ципраса. Про подальші спроби, ймовірно, стане відомо незабаром. Наприкінці вересня грецький міністр закордонних справ Нікос Котзіас після зустрічі з німецьким колегою Гайко Маасом (Heiko Maas) в Афінах уже натякав на це в своїх заявах. Цілком імовірно, що вже в грудні голова грецького парламенту Нікос Вуцис оприлюднить доповідь комісії з питань репарацій. У ній, за інформацією Deutsche Welle, обсяг репараційних вимог становить майже 300 мільярдів євро.

Страх створити прецедент

Проте які шанси має Греція все ж витребувати ці компенсації? Берлінський професор державного права Ульріх Батіс (Ulrich Battis) розповів DW: "Вони вже неодноразово звертались до національних та міжнародних судів. Проте досі - безуспішно." Хоча, "повністю шанси на успіх я б не виключав."

Згідно з Лондонською угодою про сплату боргів, які тодішня ФРН уклала в 1950-х роках з колишніми супротивниками в Другій світовій війні, було домовлено, що остаточне врегулювання німецьких боргів за війну пізніше визначить мирний договір. Під час об'єднання Німеччини, за словами Батіса, німецька сторона "свідомо уникала укладання мирного договору". Натомість було підписано договір "два плюс чотири". На думку Батіса, на цьому і базується німецька позиція: "Мирного договору немає, тому ви нічого не отримаєте". Проте "юридичними хитрощами", як це одного разу назвав прем'єр-міністр Ципрас, на погляд Батіса, такий підхід все ж не був, оскільки: "Всі задіяні сторони договір підписали. Ми нікого не примушували."

Зрештою, для Берліна питання не так у Греції, як у бажанні уникнути появи прецедента: якщо виявиться, що Греція має рацію, десятки інших колишніх супротивників на війні та країн, котрі були окуповані, також висунуть свої претензії щодо репарацій. Для уряду Німеччини це мало б стати сигналом, коли і в Польщі заговорили про наміри стягнути компенсації за війну. Навіть більше, грецька та польська комісії щодо репарацій співпрацюють, щоб спільно чинити тиск на уряд Німеччини. "Так, зустріч в тісному колі відбулася", - підтвердили DW і голова комісії з питань репарацій грецького парламенту Тріантафілос Мітафідес, і його польський колега, депутат партії "Право і справедливість" (PiS) та германіст Аркадіуш Мулярчик. "Деякі моменти з грецької доповіді були дуже корисними для нас, - розповів Мулярчик. - Але наші підрахунки будуть набагато точнішими".

Під час зустрічі в Афінах представники польської комісії також мали розмову з грецькими юристами, які представляли інтереси жертв різанини в Дістомо. В цьому селі в липні 1944 року есесівці вбили майже 1800 людей, серед них багатьох жінок, дітей і людей похилого віку та спалили їхні будинки. 1997 року грецький cуд першої інстанції ухвалив постанову про те, що ФРН повинна сплатити компенсацію в розмірі майже 40 мільйонів євро. Німеччина відмовилась виконувати це рішення. Згодом Європейський суд з прав людини у Страсбурзі все ж відхилив позов родичів жертв. "У нас у Польщі тисячі таких сіл", - заявив DW Мулярчик.

Хороша тема, щоб підняти собі рейтинги

Відповідно масштабніші й вимоги польської сторони. Комісія Сейму з питань репарацій оцінила втрати від німецької окупації майже в 740 мільярдів євро. На початку 2019 року Мулярчик має представити свою доповідь на широкий загал. І тільки після цього стане зрозуміло, чи висуне Польща офіційні претензії. А поки що в уряді лише обговорюють цю тему.

І Афіни, і Варшава сподіваються, що збільшення тиску на Німеччину зробить її поступливішою. З політичної точки зору така грецько-польська співпраця є вкрай неоднозначною. Національно-консервативний уряд у Варшаві виступає проти лівої СИРІЗИ в Афінах. Ці політичні табори мало що об'єднує. Хіба що окрім питання репарацій. Це питання має й внутрішньополітичне значення: наступного року в обох країнах відбудуться парламентські вибори. Крім них, заплановані ще й вибори в Європарламент. А за допомогою теми репарацій можна підняти собі рейтинги. Згідно з соціологічними опитуваннями, в Польщі понад половина респондентів прихильно ставиться до того, що Польща може вимагати від Німеччини відшкодування втрат у війні.

На запитання Deutschen Welle, чи в курсі уряд Німеччини про ймовірні домовленості між Варшавою та Афінами стосовно репарацій, речник уряду ФРН Штеффен Зайберт обмежився такою відповіддю: "Чесно кажучи, я не маю жодної інформації про це, і було б дивно, якби я володів інформацією про можливі домовленості між Польщею та Грецією. В мене її немає."