Крапка у суперечці "Газпрому" і "Нафтогазу"?

На рішення Стокгольмського арбітражу стосовно транзитної суперечки між "Газпромом" і "Нафтогазом" довелося довго чекати. Українська компанія передбачала, що його оголосять 28 лютого по обіді, проте перші повідомлення про вердикт суду з'явились лише пізно ввечері.

За рішенням Арбітражу торгової палати Стокгольма, "Газпром" повинен сплатити "Нафтогазу" 4,63 млрд доларів за недопостачання газу згідно з транзитним контрактом, підписаним 2009 року. Якщо відняти 2 млрд доларів, що їх відповідно до грудневого рішення арбітражу Україна повинна сплатити російській компанії за постачання газу в 2014 та 2015 роках, "Газпром" залишається винним "Нафтогазу" 2,56 млрд доларів. Коментуючи завершення справи, українська компанія заявила про перемогу над "Газпромом". Опитані DW експерти з нею згодні.

Крапка у багаторічній суперечці

Рішення Стокгольмського арбітражу поставило крапку в тривалій газовій суперечці між компаніями щодо десятирічного контракту, підписаного у 2009-му. За умовами угоди, яку Росія та Україна уклала в присутності тодішніх прем'єрів Юлії Тимошенко та Володимира Путіна, "Нафтогаз" з 2010 року повинен був закупати у свого російського партнера щонайменше 52 млрд кубометрів газу на рік. Проте фактичні обсяги, які щороку вибирала України, виявились набагато нижчими. Навіть більше, з листопада 2015 року Україна взагалі припинила купляти російський газ та замінила його реверсними поставками з Європи.

У результаті у 2014 році "Газпром" та "Нафтогаз" подали один проти одного зустрічні позови. Російська монополія вимагала сплатити заборгованість за недобір газу за схемою "бери або плати", а також - відсотки за затримки в оплаті. Зі свого боку "Нафтогаз" заявляв, що Росія повинна переглянути вартість газу та компенсувати переплату в 18 млрд доларів за паливо, яка виникла в результаті різниці в ціні для України та європейських покупців.

Друга частина суперечки, яку виділили в окреме судове провадження, стосувалася транзиту російського газу через територію України. За контрактом "Газпром" повинен був щороку прокачувати через Україну 110 млрд кубометрів газу для європейських споживачів. Проте з 2009 до 2013-го об'єм транзиту склав тільки 94 млрд кубометрів газу на рік. "Нафтогаз" наполягав, щоб "Газпром" доплатив за транзит 16 млрд доларів. Крім того, українська компанія вимагала переглянути транзитні тарифи у відповідності до умов Третього енергопакету. Вимогу переглянути тарифи арбітраж не задовольнив.

Однозначна перемога "Нафтогазу"

Опитані DW експерти одностайно вказують на перемогу України за результатами двох судових розглядів. "В підсумку "Газпром" програв у цій історії з "Нафтогазом", - вважає стратег з ринків, що розвиваються, компанії Bluebay Asset Management в Лондоні Тімоті Еш.

Перемога "Газпрому" докорінно змінила б ситуацію в українській економіці, відзначив він в інтерв'ю DW. Еш нагадав, що матеріальні претензії російської компанії сягали мільярдів доларів, і якби Україна програла, "для неї наслідки стали б дуже складними". У разі повної перемоги "Газпрому" українській компанії довелося б сплатити 81,4 млрд доларів, або 74 відсотки ВВП України, підрахували в "Нафтогазі".

Своїм грудневим рішенням Стокгольмський арбітраж зобов'язав "Нафтогаз" сплатити "Газпрому" компенсацію у розмірі 2 млрд доларів за газ, наданий у 2014 та 2015 роках. Суд також знизив річний обсяг поставок російського газу Україні з 52 млрд до 5 млрд кубометрів на рік. За правилом "бери або плати" Україна повинна буде закупати 80 відсотків від нового обсягу, тобто не менше 4 млрд кубометрів.

"Газпром" двічі покарали?

"За грошима виграли українці", - переконаний партнер консалтингової компанії RusEnergy в Москві Михайло Крутіхін. При цьому він зауважив, що збитки для "Газпрому" не обмежаться 2,56 мільярдами доларів. Експерт нагадав, що в третьому кварталі 2015-го і четвертому кварталі 2016 року російська компанія удвічі скоротила транзит газу через Україну і по "Північному потоку". Це було політичним рішенням Кремля, покликаним запобігти реверсним поставкам газу з Європи в Україну, розповів Крутіхін.

У результаті "Газпром", за деякими оцінками, втратив близько 4 млрд доларів недоотриманого прибутку. "Тобто керівництво в Кремлі покарало "Газпром" на 4 млрд, і зараз він приблизно за те ж саме повинен буде сплатити 2,5 мільярда штрафу, - наголосив співрозмовник DW. - Тобто в результаті політичного рішення покарали не Україну, а "Газпром" - а отже, і російських платників податків". "Вся ця історія ніколи не була про "Газпром" та "Нафтогаз", - констатував Тімоті Еш. - Це була суперечка на державному рівні ".

Головний результат двох проваджень - стосовно цін на газ і транзиту - полягає в тому, що конфлікт між російською та українською сторонами вдалось вирішити за допомогою європейського права, підсумував в інтерв'ю DW президент київського Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. "Раніше "Нафтогаз" навіть не намагався цього робити, а рішення ухвалювали за лаштунками, - розповідає експерт, додавши, що це було невигідно для національних інтересів України. - Тепер це прозоре і правове рішення подібного конфлікту, фактично перше в історії країни". Гончар також наголосив, що рішення арбітражу означає 2,5 млрд доларів прямого економічного зиску для України.

"Газпром" не згоден з рішенням суду

Російська компанія оголосила, що не згодна з ухваленою в середу постановою суду. "Газпром" повідомив, що "буде захищати свої права усіма способами, доступними йому у відповідності до законодавства".

Проте опитані DW експерти скептично оцінюють цю заяву. Михайло Крутіхін та Тімоті Еш одностайно вказали на те, що звернення в арбітраж передбачає безумовне визнання сторонами його рішення як остаточного.

Поміж тим виконання грудневої постанови суду вже опинилось під питанням. "Газпром"  відмовився поновити поставки газу в Україну. Вони повинні були розпочатися в четвер, 1 березня, в рамках нових обсягів, передбачених рішенням Стокгольмського арбітражу. Також російська компанія повернула українцям передплату за березневі поставки. В "Нафтогазі" ці дії назвали порушенням рішення арбітражу. Відмова "Газпрому" виконувати зобов'язання за контрактом показав, що європейські партнери не можуть вважати компанію надійним партнером, заявив виконавчий директор Центру досліджень енергетики у Києві Олександр Харченко. "Це вкрай важливо для України в контексті суперечок довкола будівництва "Північного потоку-2”, - наголосив він.