Санкції ЄС щодо України?

Євросоюз має чималий перелік країн проти яких запроваджено санкції, зокрема заборону на в'їзд та транзит територією ЄС для певних громадян цих держав. У цьому списку уже є два сусіди України - Білорусь та самопроголошена й невизнана Придністровська республіка. У випадку останнього санкції було запроваджено 2010 року через перешкоджання діяльності молдовським школам, які використовували латиницю.

Загалом у списку мешканців Придністров'я, що їм заборонений в'їзд та транзит територію ЄС, - 11 офіційних осіб. Цікаво, що до придністровського "чорного списку" потрапив не лише сам колишній самопроголошений президент Ігор Смірнов, а й обидва його сини - Володимир та Олег. Санкції щодо вищезазначених осіб було подовжено до серпня 2013 року. 

У "чорному списку" 243 громадян Білорусії

Рішення щодо Мінська ухвалили ще 2006 року, а 2012 його подовжили на невизначений термін. За офіційними даними, "чорний список" складається з 243 громадян Білорусії. Цікаво, що їхні прізвища подаються в двох, у трьох, а то й у чотирьох варіантах написання латиницею. Ймовірно, щоб запобігти усіляким хитрощам та махінаціям з паспортами. Серед тих, кому заборонено в'їзд на територію ЄС, - заступники міністрів, судді, прокурори, керівники колоній, ректори навчальних закладів, керівники служби безпеки, керівники ЗМІ, а також бізнесмени, які фінансово підтримують режим президента Олександра Лукашенка.

Такі санкції обмежують фінансовий добробут фігурантів "чорного списку". Їхні рахунки та економічні ресурси на території Євросоюзу заморожені. Нині білоруські бізнесмени активно витрачають гроші на лобістів, які мають сприяти скасуванню санкцій. Дехто намагається оскаржити в Європейському суді в Люксембурзі рішення ЄС щодо заморожування рахунків. Але - безрезультатно.  

От і про Україну заговорили

Тепер точаться дискусії й про запровадження подібних санкцій відносно представників української влади та оточення президента Віктора Януковича. Так, днями 20 французьких депутатів підписали петицію, в якій вимагають заборонити в'їзд на територію ЄС Рінату Ахметову та Вадиму Новінському. Свою вимогу депутати в Парижі обґрунтовують тим, що ці олігархи є головними спонсорами органів української влади, причетних до справи Тимошенко. Раніше у розмові з Deutsche Welle (DW) не виключив можливість запровадження санкцій проти тих в Україні, "хто систематично руйнує принципи правової держави" і голова комітету Європарламенту Елмар Брок.

Аналітик брюссельського Центру європейської політики Аманда Пол вважає, що заборона на в'їзд до ЄС і заморожування банківських рахунків стане болючим ударом для представників нинішньої української влади та олігархів, якщо такі санкції справді запровадять. "Це буде для олігархів дуже нещасливим розвитком, і їх, напевне, сильно дратуватиме", - прокоментувала Аманда Пол в інтерв'ю DW.

Поки що без конкретних планів

Втім, експерт вважає, що такі заходи навряд чи допоможуть змінити внутрішню ситуацію в країні. Як приклад вона наводить Білорусь. "У випадку Мінська санкції нічого не змінили - не змінили політику президента Олександра Лукашенка", - констатує Аманда Пол. За її словами, нині Євросоюз навряд чи має якісь конкретні плани щодо санкцій відносно України. Але ніхто не знає, що може статися вже наприкінці нинішнього року, додала експерт. Якщо ситуація в Україні і надалі загострюватиметься,  продовжила брюссельський аналітик, тоді питання санкцій може цілком з'явитися на порядку денному.

Водночас, за словами Аманди Пол, запровадження санкцій до України в цей конкретний момент може мати цілком зворотній ефект з огляду на мету, якої прагне досягти Євросоюз. "Саме сьогодні, мені здається, настав найбільш вирішальний період у стосунках між ЄС та Україною за всю їхню історію. Квітень буде особливо важливим місяцем, - вважає експерт. - Брюссель нині намагається залучити настільки багато союзників всередині України, наскільки тільки можливо. Тому запровадження заборони на в'їзд до ЄС у цей конкретний момент стало б контрпродуктивним кроком".