Сервіс у німецьких банках перевірятимуть «підсадні» клієнти

Крім звичайних депозитних рахунків банки залюбки зваблюють своїх клієнтів на вклади у спеціальні інвестиційні фонди. Дивіденди, як обіцяють банківські консультанти, у декілька разів перевищують депозитні. Зазвичай йдеться про фонди, які мають у своєму управлінні складні набори цінних паперів на будь-який смак. Не називаючи конкретних акцій або облігацій, в які вкладаються гроші, банківські консультанти запевняють: «все надійно, розпорошення грошей по різних паперах суттєво знижує ризики». Але нещодавня криза стала для тисяч вкладників шоком: вони відкладали собі гроші на пенсію, а залишилися з нічим.

Аби люди краще усвідомлювали ризики того чи іншого вкладу, потрібні прозорі і вичерпні консультації. На папері вимоги до фінансових установ після кризи стали більш жорсткими. Зокрема, консультанти зобов’язані після розмови з клієнтом зафіксувати всі «плюси» і «мінуси» певного вкладу у письмовій формі. При цьому консультаційний протокол у двох примірниках дається на підпис клієнту. Отримавши порцію «фінансової локшини» на вуха, вкладник може одразу не підписувати документи, а взяти протокол додому і все добряче зважити.

«Контрольні консультації»

Однак все це працює лише у теорії, засвідчило нещодавнє дослідження незалежного фонду Stiftung Warentest, який в інтересах споживачів регулярно контролює якість товарів і послуг. Попри регулярні перевірки з боку органу фінансового нагляду BaFin, шість банків отримали за якість консультацій оцінку «незадовільно». Ще півтора десятки перевірених фінансових установ були оцінені на «задовільно», а вищі оцінки взагалі нікому не дали. Експерти фонду пояснюють таку жалюгідну ситуацію тим, що державні контролери перевіряють дотримання усіх норм лише на папері.

Зрештою, на цю критику відреагувала міністр захисту прав споживачів Ільзе Айґнер. В інтерв’ю виданню ділових кіл Handelsblatt чиновниця заявила, що з наступного року за ініціативою її відомства BaFin робитиме у банків «контрольні закупки» фінансових продуктів. Позаштатні контролери регулярно приходитимуть до банків як прості клієнти і цікавитимуться «куди би гарно вкласти гроші?». В разі надання неякісних консультацій банкам загрожують чималі штрафи, нагадує Айґнер. Зокрема, за ненадання протоколу консультації доведеться заплатити 50 тисяч євро.

Запитання має ставити не лише клієнт

Однак якісна консультація, як нагадує міністр, полягає не лише у наданні вичерпної інформації. Співробітник банку також має поставити чимало запитань потенційному клієнту, аби ознайомитися з його фінансовими можливостями та життєвою ситуацією. Лише знаючи, наскільки надійним є робоче місце клієнта, який у нього прибуток та боргові зобов’язання, консультант може об’єктивно оцінити ризики та попередити про них. Адже нерідко банки нав’язують клієнтам завідомо недоцільні у їхній ситуації вклади. Приміром, нерідко людей вмовляють відкрити накопичувальний рахунок для будівництва житла, чудово розуміючи, що з певним рівнем статків клієнт ніколи не зможе придбати житло. При цьому вигода вкладу для нього буде мінімальною, а за відкриття рахунку стягується декількасот євро комісійних.

Stiftung Warentest привітав ініціативу міністерства захисту прав споживачів як нагально необхідну. Водночас, експерти фонду радять споживачам завжди усвідомлювати, до кого вони йдуть на консультацію – чи це людина, зацікавлена лише у комісійних, чи це незалежний експерт.

Євген Тейзе/dpa, dapd

Редактор: Володимир Медяний