Європа жебракує, спекулянти – заробляють

Попри наростаючі сумніви у платоспроможності Португалії, уряду цієї країни вдалося без проблем продати на фінансових ринках свої облігації терміном на один рік на суму 500 мільйонів євро. Португальські цінні папери у середу розлетілися немов гарячі пиріжки за лічені години. Попит у два з половиною рази перевищив пропозицію. І це попри те, що рейтингова агенція Standard & Poor's напередодні заявила про можливість чергового пониження кредитного рейтингу Португалії. Центробанк країни попередив про загрозу дестабілізації фінансового сектору. Дедалі більше оглядачів схиляються до того, що рано чи пізно Португалія стане черговим прохачем екстрених кредитів ЄС та Міжнародного валютного фонду.

Апетитні позики

Чим же тоді пояснюється такий апетит інвесторів? Очевидно, очікуванням непоганих заробітків: відсоткова ставка на португальські облігації сягнула майже 5,3 відсотка. Це у рази більше за актуальну ставку рефінансування і в нинішній ситуації значно надійніше, ніж акції. На ринку чимало вільних грошей, які шукають вигідного вкладення, кажуть аналітики. Ситуація на ринку стає абсурдною: чим гірші оцінки міжнародних рейтингових агенцій для таких кризових країн як Греція, Ірландія або Португалія, тим швидше ростуть відсоткові ставки на їхні папери. На фаховому жаргоні це називається «премії за ризик». Тобто, премії постійно зростають, а ризики несуть… платники податків. Саме їхніми грішми уряди країн єврозони гарантують порятунок країн єврозони від банкрутства заради стабільності євро.

Спіраль спекуляцій

У короткостроковій перспективі такі заходи дають результат. У середу, після успішного розпродажу португальських облігацій, побоювання про неплатоспроможність Португалії на деякий час вдалося зняти, і курс євро після тижнів падіння стабілізувався на позначці 1,30 долари. Однак експерти попереджають: спіраль спекуляцій на державних позиках може розкручуватися і далі. А болючі наслідки «боргової кризи» європейці відчують лише згодом.

Поки, здається, вдалося дещо заспокоїти ситуацію навколо Греції, Ірландії і Португалії, фінансові інвестори вже роздмухують ажіотаж навколо Іспанії, Італії, Франції і навіть… Бельгії. Фінансова стабільність цих країн на даний момент не викликає сумнівів. Однак державний борг у них перевищує річний ВВП. А це означає, що для обслуговування боргу урядам доводиться виходити на ринок з облігаціями. На тлі спекуляцій про стабільність євро і загрозу існуванню єврозони, зростають ставки і для цих країн.

Кому заробіток, а кому - ризики

Поки фінансисти з апетитом скуповують цінні папери «більш-менш надійних» Португалії, Іспанії та Італії, облігації «безнадійних» Ірландії та Греції купує переважно Європейський центральний банк. Таким чином всі ніби «при грошах», а керівник ЄЦБ Жан-Клод Тріше запевняє, що «все буде добре». Тим часом економісти застерігають центробанківців від подальшого беззастережного скуповування «неліквідних» євробондів. «Це лише ненадовго заспокоює спекулятивних інвесторів, але по суті означає перекладення ризиків з приватного інвестора на спільноту і стимулює таким чином спекуляції», - сказав в інтерв’ю діловому виданню Handelsblatt президент Німецького інституту економічних досліджень Клаус Ціммерманн.

Стабілізація дорогою ціною

Експерти застерігають: в умовах неспокою на фінансових ринках стабілізація «проблемних» країн дається дуже дорогою ціною. Якою вона буде насправді, жителі Греції, Португалії, Ірландії та інших «слабших» країн єврозони відчують лише за кілька років, коли доведеться повертати дорогі короткострокові зовнішні запозичення. Нинішні урізання соціальних видатків та зарплат бюджетникам – лише початок. Адже фінансова скрута лише поглиблюватиметься через економічне падіння. Зокрема, Португалії у Брюсселі на наступний рік прогнозують скорочення ВВП, щонайменше, на один відсоток через погіршення внутрішньої кон’юнктури. Тим часом «здорові» економіки єврозони вже впевнено виходять із кризи – зокрема, Німеччині прогнозують зростання у 3,5 відсотка. Отже, прірва всередині валютної спільноти лише зростатиме.

Євген Тейзе/dpa, reuters

Редактор: Захар Бутирський