Чому доходи співробітників СБУ залишаться таємницею
26 жовтня 2017 р.
Посилаючись на положення українського законодавства про державну таємницю, Окружний адміністративний суд Києва рішенням від 24 жовтня 2017 року залишив за особовим складом Служби безпеки України (СБУ) право не подавати декларації про доходи та майно до єдиного державного реєстру держслужбовців, як того вимагає нещодавно ухвалений закон "Про запобігання корупції".
Позов проти СБУ навесні цього року подала українська громадська організація Центр протидії корупції (ЦПК). У судовому порядку ЦПК намагався змусити керівництво і слідчих СБУ зробити публічними свої декларації про доходи, а також визнати незаконним створення СБУ власної закритої системи обробки і зберігання таких декларацій.
Чому є таємницею зарплата співробітника СБУ
Інтереси ЦПК в суді представляла юристка Олена Щербан. Вона згодна, що посади оперативних працівників СБУ та їхні домашні адреси повинні бути закритою інформацією. Але не можна ховати від суспільства їхні доходи, ділиться Олена своєю думкою з DW. "Чому повинна бути секретною інформація, якою маркою автомобіля і цінним майном користуються оперативники, розміри їхніх зарплат? Не кажучи вже про майно глави СБУ і його заступників. У цьому не повинно бути жодного секрету, і це ніяк не зашкодить національній безпеці. Сховати цю інформацію під грифом "секретно" є порушенням антикорупційного законодавства України", - впевнена юристка.
Громадська організація не ставить собі за мету применшити важливість ролі СБУ в захисті держави. Але її насторожують факти журналістських розслідувань щодо майна співробітників органів держбезпеки і скарги на втручання СБУ в роботу економічних підприємств, зазначає Олена Щербан.
Як приклад юристка наводить матеріали журналістів про неспівставні обсяги, з огляду на зарплату, майна першого заступника глави СБУ Павла Демчина. А також факти втручання СБУ в систему закупівель міжнародними організаціями ліків через міністерство охорони здоров'я України.
Виходячи з того, що декларації для того і створені, щоб державні організації, у тому числі СБУ, стали публічними, а громадськість, ЗМІ, кожен громадянин могли їх побачити, аналізувати і робити свої висновки, ЦПК і подав позов до суду.
Закрита система подачі декларацій для СБУ
Відповідачем у суді за позовом було також Національне агентство запобігання корупції (НАЗК). Члени громадської організації вимагали від суддів визнати незаконною бездіяльність агентства, яке досі не затвердило спеціальний порядок подачі декларацій співробітниками оперативних та розвідувальних органів України. Замість цього НАЗК погодилося на створення СБУ своєї власної внутрішньої і закритої від суспільства системи подачі декларацій про доходи.
Окружний адміністративний суд Києва відхилив і цю вимогу громадської організації. У копії рішення суду, яка є в розпорядженні DW, мотивація суддів така: законодавчо не зазначено термін, протягом якого НАЗК повинне розробити порядок заходів фінансового контролю над кадровим складом розвідувальних органів України або посад, пов'язаних з державною таємницею.
Прецедент, що кидає виклик прозорості суспільства
Іще під час суду DW направила запит до НАЗК, коли ж буде створений порядок подачі декларацій для оперативних співробітників силових відомств і їхніх керівників? У відповіді глави НАЗК Наталії Корчак зазначається, що робота триває. Її відомство активно співпрацює в цьому питанні з міноборони України, Нацполіцією, НАБУ, Службою зовнішньої розвідки України й іншими органами, чиї співробітники мають доступ до секретної інформації або працюють під прикриттям. Підготовлено навіть проект документа, але він під грифом "для службового користування".
"Рішення суду за нашим позовом створює прецедент для використання аналогічної аргументації іншими судами в схожих справах. Ми зараз судимося з військовими прокурорами, які теж приховали свої декларації. І вже бачимо, що виправдувальний вердикт Окружного адмінсуду може лягти в основу їхнього захисту. Є у нас міноборони, Збройні сили, розвідка. Вони всі тепер зможуть створювати свої закриті від суспільства системи декларування", - каже Олена Щербан.
У громадської організації ЦПК є десять днів на оскарження рішення суду. За словами її юристки, Центр протидії корупції готовий звертатися до різних судових інстанцій, аж до Європейського суду з прав людини.