Молдова-ЄС

У Брюсселі нині відбувається черговий раунд перемовин щодо угоди про зону вільної торгівлі між Молдовою та Європейським Союзом. Молдавська влада розраховує, що документ, який планують підписати не пізніше вересня 2013 року, відкриє нові перспективи для розвитку економіки країни. Тим часом чимало експертів налаштовані песимістично: вони прогнозують спад місцевого виробництва, котре навряд чи витримає конкуренцію з європейським.

Нічого, крім переваг

Угода між Молдовою та Євроспілкою передбачає поступову лібералізацію торгівлі товарами та послугами, вільне пересування робочої сили, зменшення тарифів, усунення технічних перешкод, кількісні обмеження на поставку молдовських товарів до країн ЄС та узгодження законодавства країни з європейським. Багатосторонній договір мають укласти на необмежений термін. Міністр закордонних справ Юрій Лянке переконаний, що підписання і втілення положень цього документа дасть Молдові купу переваг. Наприклад, підвищить якість національних товарів та зробить їх конкурентоспроможними. Лянке впевнений, що в країну прийдуть інвестиції, а економіка зросте до 2020 року не менш, ніж на п'ять відсотків.

З оптимізмом дивиться в майбутнє й голова мінекономіки Валерій Лазер. На його думку, режим вільної торгівлі з країнами ЄС створить у Молдові здорове конкурентне середовище, якого так не вистачає місцевій економіці.

Конкуренція придушить

Молдова від 2008 року користується автономними торговельними преференціями з ЄС у рамках угоди про асиметричну торгівлю. Низку товарів уже сьогодні експортують до країн ЄС без мита, нагадує заступник директора Центру стратегічних досліджень і реформ Олена Горелова. Однак, за її словами, навіть із цими пільгами за два роки дефіцит торгового балансу з країнами ЄС, тобто - різниця між експортом та імпортом, збільшився на 420 мільйонів доларів (56%). Тільки за минулі дев'ять місяців експорт молдавської продукції на ринки ЄС скоротився в порівнянні з вереснем минулого року на 6,4 відсотка. Натомість імпорт до країни, попри кризу в Євросоюзі, трохи зріс – на 0,6 відсотка.

Горелова сумнівається в тому, що після підписання угоди продукція молдавських виробників зможе конкурувати з безмитними європейськими товарами. Уже нині в супермаркетах харчі з Європи не набагато дорожчі, ніж місцеві.

«Відкриття кордонів для європейських товарів неминуче призведе до втрати останнього елемента конкурентоздатності молдавської економіки, котра дихає на ладан. Адже сьогодні об'єм виробництва ВВП на душу населення в Молдові у 20 разів нижчий, ніж у державах ЄС, і в чотири рази менший, ніж у країнах СНД», - розповідає експерт.

Нині Молдова експортує до країн ЄС переважно товари легкої та переробної промисловості. За даними Національного бюро статистики, за дев'ять місяців 2012 року спад у цих галузях порівняно з минулим роком склав 11 відсотків.

Плюс на мінус

Створення зони вільної торгівлі з ЄС призведе до того, що в Молдові зникнуть цілі сільськогосподарські галузі, як-то овочівництво й виноградарство, припускає директор Інституту модернізації, доктор економіки Володимир Головатюк. Місцеві фермери, на відміну від колег із країн Євроспілки, отримують мізерні субсидії від держави – 200 леїв (16 доларів) на гектар землі, відповідно якість їхньої продукції не може конкурувати з якістю польських чи угорських товарів, каже спеціаліст.

З іншого боку, він не заперечує й переваги, які дасть зона вільної торгівлі. Наприклад, робота з давальницькою сировиною, коли замовник передає сировину без права власності на готову продукцію для переробного підприємства. Головатюк вважає, що угода про вільну торгівлю дозволить збільшити цю частку виробництва в країні.

За його словами, будуть створені нові робочі місця, а держава отримає гроші у виді податків. Крім того, в Молдові запроваджуватимуть нові технології, тож працівники зможуть навчитися новому, щоб пізніше відкрити власний бізнес. Такі приклади вже є.