"Південний потік" і Україна

Україна захищає свої енергетичні інтереси в ЄС, намагаючись заблокувати надання Єврокомісією особливих умов для "Південного потоку". Як зауважують оглядачі, на прикладі цього газогону, який Росія будує по дну Чорного моря в обхід України, Київ зможе перевірити, чи є членство у Енергетичному співтоваристві країн Південної та Східної Європи ефективним механізмом для відстоювання українських інтересів у сфері енергопостачання.

Дипломатичний шлях

У посольстві України в Німеччині DW підтвердили, що Україна намагається не допустити виключення невигідного для Києва "Південного потоку" з під дії європейського енергетичного законодавства в енергетичній сфері. Якщо на цей газогін поширюватиметься дія "Третього енергетичного пакета" законодавства ЄС, побудованим Росією трубопроводом зможуть користуватися усі учасники ринку. І хоч за користування газогоном треті сторони повинні будуть платити, це все одно може поставити під питання рентабельність проекту.

"Ключовим аргументом України стосовно «Південного потоку» є необхідність дотримання статті 36 директиви 2009/73/EC", - повідомила прес-служба посольства у відповідь на запит DW. У цій статті йдеться про те, що проект може бути звільнений з-під дії європейського права, якщо він розширює конкуренцію газопостачань або підвищує їхню безпеку.

Проте у посольстві України в Берліні вважають, що "Південний потік" лише посилить монопольну ситуацію на європейському ринку, і при цьому не підвищить безпеку газопостачання".

Енергетичне співтовариство - чого можна досягти?

Окрім дипломатичного шляху артикулювання своїх інтересів є ще й механізм участі України в Європейському енергетичному співтоваристві. За відмову від членства у цій організації "Газпром" свого часу навіть пропонував Україні зробити знижку на газ. А Віктор Янукович своєю чергою погрожував, що Україна вийде з цієї організації, якщо її інтереси будуть ігноруватися, як це було у випадку з "Північним потоком".

"Україна піднімає досить часто це питання не тільки в публічних виступах, а й в ході зустрічей групи високого рівня Енергетичного співтовариства. Також на останній міністерській раді організації така позиція звучала", - розповів у інтерв'ю DW керівник програм аналітичного центру "Діксі Груп" Роман Ніцович. Проте чи вдасться Києву таким чином вплинути на ситуацію? "Єдине, що могла зробити структура секретаріату Енергетичного співтовариства – це взяти цю інформацію до відома", - зазначив експерт. За його словами, позиція України відома всім сторонам процесу. Проте якихось дій, які матимуть юридичні наслідки, Київ, за словами експерта, здійснити не може, тому що Росія не входить до цієї організації.

Непріоритетний проект

Утім, у Єврокомісії демонструють готовність розглянути аргументи Києва. "Південний потік" не є для нас пріоритетом, - сказала Марлене Гольцнер, речниця єврокомісара з питань енергетики Ґюнтера Еттінґера у розмові з DW. Вона заявила, що Європейський Союз робить ставку на проекти, які дозволяють відкрити нові джерела постачання газу. Йдеться зокрема про Трансанатолійський газопровід та "Набукко", які у майбутньому постачатимуть газ із Азербайджану та інших країн Каспійського регіону до Європи і таким чином зменшать її залежність від російського газу. "Це - пріоритет, тому що ми хочемо додатково отримати нових партнерів окрім росіян і норвежців, які постачають нам газ, - підкреслила Гольцнер. - Тоді як "Південний потік" - це новий трубопровід, який має інший маршрут, проте газ - російський. І в цьому сенсі він не є пріоритетом для Європейського Союзу".

Водночас Гольцнер запевнила, що рішення Єврокомісії стосовно "Південного потоку" буде прийматися виключно виходячи з європейського законодавства і не є предметом міжнародних переговорів. Про те, яким буде це рішення, говорити ще рано. "Ми не знаємо, про який маршрут йдеться. Вони ще не перевіряли екологічну безпеку і не подавали заявки", - розповіла Гольцнер. Перевірку відповідності "Південного потоку" європейському законодавству буде здійснено лише після здійснення цих процедур, наголосила речниця єврокомісара.