Громадянське суспільство
24 травня 2013 р.Понад три мільйони євро виділяє представництво ЄС в Україні на реалізацію проекту "Фонду розвитку громадянського суспільства в країнах-сусідах ЄС 2012". Головною метою проекту ЄС з підтримки українського громадянського суспільства називається розвиток суспільної рівноправності, сприяння проведенню реформ та посилення підзвітності влади.
За даними держслужби статистики України, кількість зареєстрованих громадських організацій із загальноукраїнським статусом на 1 січня 2013 року зросла до 3745. З них 821 мали міжнародний статус. Місцеві органи реєстрації нараховують в цілому по країні понад 87 000 громадських організацій, що мають статус місцевих.
Хитка рівновага між владою та суспільством
Як сказав в інтерв’ю DW керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба, ця сфера розвивається в Україні, на відміну від Росії, динамічно. "У 2012 році ухвалили більш ліберальний закон про громадські об’єднання, який спростив процедуру реєстрації. Ухвалили стратегію розвитку громадянського суспільства. А у 2013 році набув чинності новий прогресивний закон про благодійність", - відзначив Лациба.
За його словами, ці успіхи, перш за все, пояснюються тиском, який здійснюють на владу та політиків громадські організації. Природа ж самої влади, як випливає зі слів експерта, залишається тією самою. "При президентській адміністрації створено робочу групу, яка у закритому режимі розробляє проект закону про міжнародну технічну допомогу. Він фактично передбачає державну цензуру діяльності міжнародних донорів в країні", - вказав експерт.
Московський сценарій малоймовірний
Київський політолог Віктор Небоженко вважає, що на рівні ідеології нинішня українська влада "дуже підозріло" ставиться до усього іноземного, і це робить її схожою на Кремль. Водночас, він упевнений, що Віктор Янукович не може "почати давити громадянське суспільство", оскільки його влада не безмежна і він не має такого, як у російських колег, "досвіду боротьби з усім іноземним, накопиченого у радянські часи".
Свобода об’єднань громадян в Україні, як упевнений експерт, підтримується наявністю багатомільйонної української діаспори в країнах Заходу. "Українці з країн Європи та Північної Америки з'явились у нас в перші ж хвилини після проголошення незалежності. І їх дуже важко зробити ворогами українського народу за російським взірцем", - відзначив Небоженко.
Парадокс, за словами обох експертів, полягає в тому, що головним реципієнтом західної фінансової допомоги в Україні була і є держава. "Громадські організації отримують не більше 20 відсотків від суми міжнародної допомоги, яку одержує уряд",- вказав Лациба.