Роман "Стелла" Такіса Вюрґера
16 січня 2019 р."Маємо нові літературні дебати. І це конче важливо", - резюмувала рецензентка берлінської газети Die Welt Ганна Люманн (Hannah Lühmann). Йдеться про книгу "Стелла" авторства Такіса Вюрґера (Takis Würger), що побачила світ 11 січня у солідному німецькому видавництві Hanser.
"Стелла" - вже другий роман німецького журналіста Вюрґера і базується на справжній історії Стелли Кюблер (Stella Kübler), у дівоцтві Ґольдшлаґ (Goldschlag), яка в часи Голокосту виконувала для гестапо роль так званого "грейфера" - видаючи євреїв нацистам. Вюрґера вразила її історія. Довкола цього матеріалу він і вибудував свою фіктивну історію. Наскільки вдалим вийшов кінцевий результат - однозначно не сказати, адже оцінки розійшлися полярно, хоч це і не має дивувати.
Дивувати ж має незвично різка реакція німецьких оглядачів рубрики фейлетонів. Приміром, в огляді мюнхенської Süddeutsche Zeitung від 11 січня, зазначається, що книга "є неприємністю, образою або ж навіть і справжнім злочином", а також "символом галузі, яка, схоже, втратила всі пропорції етики та естетики, якщо хоче подати цю книгу у вигляді цінного внеску в справу пам'яті Голокосту". Авторові газетний критик закидає те, що той писав свій роман "без жодного усвідомлення" складності літератури та історії.
У схожому ключі відреагував і критик гамбурзького інтелектуального тижневика Die Zeit. "Звірство, оформлене під дитячу книжку: Такіс Вюрґер пише у "Стеллі" про єврейку, що є співучасницею злочинів у добу націонал-соціалізму. Це роман, який кишить кліше". А газета Frankfurter Allgemeine am Sonntag запитує: "Навіщо потрібна ця нацистська історія для чайників"?
Реакція видавництва
Представник видавництва Hanser з відповіддю не забарився. Журналіст та лектор Флоріан Кесслер (Florian Kessler) через соцмедіа подав дуже детальну заяву, у якій у тому числі згадав і про закиди Süddeutsche Zeitung, що роман, мовляв, інструменталізує Голокост. "Тут можна відповісти лише одне: після 1945-го література, як і мало б бути, пронизана дискусією про те, що і як можна розповідати".
За словами Кесслера, схожі закиди використання кліше та інструменталізації Голокосту озвучували у 1990-х роках і щодо книги "Читець" Бернгарда Шлінка (Bernhard Schlink). Кесслер уперше прочитав цей роман у рамках шкільної програми. "Ми обговорювали тоді також і контрзакиди і провели щодо цієї книги з її амбівалентністю та проблематичністю найкращі та украй важливі для мене за весь час шкільного навчання дискусії щодо доби нацизму", - написав Кесслер і удостоївся "лайку" від керівника видавництва Йо Лендле.
Зайва скандальність
Пристрастями довкола книги здивована і вже згадана раніше Ганна Люманн з газети Die Welt. Загалом вона стала на захист книги, попри те, що до книги і справді є чимало запитань, особливо у тому, що стосується "вибору історичного матеріалу, цієї жахливої історії єврейської жінки, яка видала гестапо сотні євреїв і того, які фантазії прочитання книги може викликати у неєврейських німецьких читачів сьогодні, а також і того, яку форму обрав автор". Разом з тим Люманн заявила, що не збирається доєднуватися до розпалювання скандалів довкола цієї книги.
Час покаже, якою буде реакція читацької публіки на цей роман. Одне можна сказати точно: інтерес до неї існує. Усі квитки на прем'єрні читання у Гамбурзі цього тижня були швидко розпродані. Цікавляться нею і за кордоном - видавництво уже продало 9 дозволів на переклад іншими мовами. Уже відомо, що книга вийде, серед іншого, англійською, французькою, іспанською та китайською мовами.